«Щедрик» Леонтовича хочуть внести до списку ЮНЕСКО

«Щедрик» в обробці Миколи Леонтовича хочуть внести до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Про це повідомляє департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької ОДА.

 

Згідно з повідомленням, внесенням усесвітньо відомої пісні "Щедрик" в обробці Миколи Лентовича, відомої в англомовній версії як Carol of the Bells, до Списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, займається директорка Українського центру культурних досліджень Ірина Френкель.

Зазначається, що цей процес триватиме майже два роки і реалізовуватиметься у три етапи. Спочатку (до червня 2021 року) "Щедрик" внесуть до місцевого переліку НКС, а до жовтня поточного року його мають внести до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України.

Потім його подадуть на внесення до Списку нематеріальної культурної спадщини людства міжнародної організації ЮНЕСКО. За прогнозами, цей етап розпочнеться у грудні 2021 року і триватиме до вересня 2022-го.

Ці заходи приурочують до сторіччя першого виконання "Щедрика" у США, як першого проєкту культурної дипломатії в історії модерної України.


5 жовтня 1922 року український хор Олександра Кошиця дав прем'єрний концерт у найпрестижнішому концертному залі Нью-Йорка Carnegie Hall. Саме в цей день відбулась американська прем'єра "Щедрика".

"Щедрик" — всесвітньо відомий твір для хору українського композитора Миколи Леонтовича, який був створений на початку ХХ століття. Після того, як у 1936 році популярний американський композитор українського походження Петро Вільговський написав низку англійських текстів до композиції "Щедрик", його англомовна версія, відома як "Дзвінка колядка, Колядка дзвонів" (Carol of the Bells), стала однією з найпопулярніших різдвяних пісень у світі.

100 років тому текст української щедрівки також переклали французькою, фламандською та іспанською мовами.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.