Спецпроект

Фестиваль у Швеції обрав світлину з проєкту Лесі Марущак про Голодомор для головного промофото

Один із образів проєкту «Mарія» канадської фотографині та художниці українського походження Лесі Марущак став головним рекламним зображенням фестивалю Landskrona Foto Festival в Швеції та демонструється на цифрових білбордах у центрі міста.

Про це повідомляє Свiтовий конґрес українців (СКУ) у Фейсбуці.

 

"Світовий конґрес українців вітає Лесю Марущак з досягненнями та міжнародним визнанням її робіт, включно з проєктом "МАРІЯ"", - зазначив перший віцепрезидент СКУ та голова Міжнародного координаційного комітету у справі Голодомору Стефан Романів.

Довідка. "Марія" - це один зі складників великої мультимедійної арт-інсталяції, що пов'язана з мобільним меморіальним простором. Проєкт присвячений пам'яті жертв Голодомору 1932-33 рр.

У центрі уваги – портрет юної дівчини Марії, якій вдалося вижити і перебратися в Канаду, у той час як мільйони людей загинули. Окрім книги, у проєкті представлені також виставка зображень та інсталяцій, фільм і серія лекцій.

У травні 2019 року художня книга Лесі Марущак "Марія" здобула найвищу нагороду на Міжнародному фестивалі "Книжковий арсенал" у Києві, а також увійшла до кінцевого списку на Афінському фестивалі фотокниг та престижному Prix du livre, Recontres d'Arles.

Проєкт "Марія" також був представлений в Парижі у рамках рамках ParisArtistes та престижної фотовиставки Objectif FEMMES 4-6 жовтня 2019 року.

Інсталяція Лесі Марущак з проєкту "Марія" демонструвалася онлайн в червні в США.

Світовий конґрес українців надав патронат проекту "Марія".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.