АНОНС: Революція на граніті: відзначення 30-ї річниці

16 днів жовтня триватимуть заходи на знак пам’яті про Революцію на граніті, які організували Український інститут національної пам’яті, Національний музей Революції Гідності та партнери – Центр досліджень визвольного руху й Архів національної пам’яті

2 жовтня 1990 року на площі Жовтневої революції в Києві розпочалося політичне голодування студентів – перша українська революція нового часу. "Я згоден покласти життя на вівтар вільної України" – інформував один із транспарантів. Мало хто підозрював, що тривала остання осінь СРСР. Історичну подію згодом назвали Революцією на граніті, а центральна площа столиці України наступного року стала майданом Незалежності.

По 30 роках від першого новітнього українського Майдану Національний музей Революції Гідності запрошує осмислити ті події з погляду масштабних історичних процесів державотворення та впливу на сьогодення. 

 

Онлайн-дискусія "Студентська революція на граніті: погляд через 30 років

Український інститут національної пам'яті пропонує згадати події 30-річної давнини разом із їхніми учасниками. У межах онлайн-дискусії мова йтиме про таке:

– Історичний контекст подій: в яких умовах готувалася студентська Революція на граніті?
– До чого готувалися та з чим стикнулися студенти?
– Які були несподіванки та провокації під час акції?
– Старше й молодше покоління: як знаходили спільну мову?
– Які ноу-хау було застосовано під час першого успішного політичного протесту?
- Як студентська Революція на граніті вплинула на перебіг української історії?

Учасники:

• Олесь Доній – голова Київської філії УСС, один з координаторів студентської Революції на граніті 
• Михайло Канафоцький – учасник голодування, член правління Студентського братства
• Павло Розенко – учасник голодування,на той час  студент КПІ
• Андрій Салюк – учасник голодування, голова Студентського братства Львівської політехніки
• Вікторія Радченко – учасниця голодування, журналістка
• Ярина Скуратівська – служба забезпечення акції, радіоведуча

Модеруватиме Наталка Позняк-Хоменко – співробітниця Українського інституту національної пам'яті .

Час онлайн-дискусії:
2 жовтня 2020 року, початок о 14:00. 

Трансляцію можна буде дивитися на фейсбук-сторінці Українського інституту національної пам'яті.


Соціальний ролик до 30-ї річниці Революції на граніті

До 30-річчя студентської Революції на граніті Український інститут національної пам'яті підготував ролик, який повертає нас у ті часи, дає відчути атмосферу акції та історичне значення тих подій. У ролику знялися учасники студентського голодування Олесь Доній, Ярослав Рущишин, Михайло Канафоцький, Анжеліка Рудницька, Віктор Рог, Людмила Гридковець та Олег Вегера.

Ролик буде доступний на офіційному ютуб-каналі Українського інституту національної пам'яті.


Виставка "30-річчя Революції на граніті"

Виставка фокусується на символах Революції на граніті, чим допомагає краще пізнати особливості мирного протесту перед самим відновленням незалежності. Куратори обрали 10 образів: студенти, пов'язка "Я голодую", намет, транспарант, розкладачка, тепла ковдра, гітара, назва "майдан Незалежності", гасло "Бульвар Шевченка, а не Леніна", національний прапор. Також представлено уривки доповідних записок КДБ щодо мітингувальників. Експозицію насичено духом легендарного протесту. 

Мета виставки – утвердити Революцію на граніті як одну з найважливіших сторінок у боротьбі українців за державну незалежність та як одну з демократичних революцій новітньої історії. 

Назва виставки – цитата зі спогадів учасниці революції Анжеліки Рудницької, співачки та громадської діячки. "Неймовірно теплий жовтень" – перша асоціація в її пам'яті про тодішні події.

Час проведення виставки: 
2–18 жовтня 2020 року.

Місце проведення виставки: 
майдан Незалежності, простір довкола монумента Незалежності, перше коло експозиційних стендів Національного музею Революції Гідності.


Виставка артефактів Революції на граніті в Будинку профспілок

Експонуватимуться зразки протестного самвидаву, намет протестувальників, телеграми, які надсилали голодувальникам із різних куточків країни зі словами підтримки чи незгоди.

Час виставки: 
2–17 жовтня 2020 року

Місце виставки: 
Будинок профспілок, 2 поверх – майдан Незалежності, 18/2


Дискусія "Революція на граніті: перший досвід Майдану"

Тема дискусії – студентська революція 1990-го як фундамент Помаранчевої революції та Революції Гідності. 

Учасники дискусії – активісти Революції на граніті:
Тарас Семущак, керував медичною службою наметового містечка;
Олег Кузан, відповідав за зв'язки з громадськістю;
Людмила Гридковець, голодувала;
Олесь Доній, один із голів акції.

Модератор – Олесь Пограничний, редагував у ой час газету Студентського братства.

Час дискусії: 
2 жовтня, 17:00.

Місце дискусії: 
Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану – 2-й поверх Будинку профспілок, майдан Незалежності, 18/2. 

Для присутності просимо зареєструватися

Дискусія транслюватиметься на фейсбук-сторінці Національного музею Революції Гідності.


Дискусія "Революція на граніті: де взялися й куди поділися її творці"

У фокусі дискусії – студентський рух і діячі, які з нього вийшли. 

Учасники дискусії – активісти Революції на граніті:
Михайло Канафоцький, був заступником коменданта наметового табору;
Вахтанг Кіпіані, голодував;
Анжеліка Рудницька, доглядала голодувальників;
Віктор Рог, голодував.

Модератор – журналіст Роман Чайка.

Початок дискусії: 
9 жовтня, 18:00.

Місце дискусії: 
Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану – 2-й поверх Будинку профспілок, майдан Незалежності, 18/2. 

Для присутності просимо зареєструватися

Дискусія транслюватиметься на фейсбук-сторінці Національного музею Революції Гідності.

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.