АНОНС: Революція на граніті: відзначення 30-ї річниці

16 днів жовтня триватимуть заходи на знак пам’яті про Революцію на граніті, які організували Український інститут національної пам’яті, Національний музей Революції Гідності та партнери – Центр досліджень визвольного руху й Архів національної пам’яті

2 жовтня 1990 року на площі Жовтневої революції в Києві розпочалося політичне голодування студентів – перша українська революція нового часу. "Я згоден покласти життя на вівтар вільної України" – інформував один із транспарантів. Мало хто підозрював, що тривала остання осінь СРСР. Історичну подію згодом назвали Революцією на граніті, а центральна площа столиці України наступного року стала майданом Незалежності.

По 30 роках від першого новітнього українського Майдану Національний музей Революції Гідності запрошує осмислити ті події з погляду масштабних історичних процесів державотворення та впливу на сьогодення. 

 

Онлайн-дискусія "Студентська революція на граніті: погляд через 30 років

Український інститут національної пам'яті пропонує згадати події 30-річної давнини разом із їхніми учасниками. У межах онлайн-дискусії мова йтиме про таке:

– Історичний контекст подій: в яких умовах готувалася студентська Революція на граніті?
– До чого готувалися та з чим стикнулися студенти?
– Які були несподіванки та провокації під час акції?
– Старше й молодше покоління: як знаходили спільну мову?
– Які ноу-хау було застосовано під час першого успішного політичного протесту?
- Як студентська Революція на граніті вплинула на перебіг української історії?

Учасники:

• Олесь Доній – голова Київської філії УСС, один з координаторів студентської Революції на граніті 
• Михайло Канафоцький – учасник голодування, член правління Студентського братства
• Павло Розенко – учасник голодування,на той час  студент КПІ
• Андрій Салюк – учасник голодування, голова Студентського братства Львівської політехніки
• Вікторія Радченко – учасниця голодування, журналістка
• Ярина Скуратівська – служба забезпечення акції, радіоведуча

Модеруватиме Наталка Позняк-Хоменко – співробітниця Українського інституту національної пам'яті .

Час онлайн-дискусії:
2 жовтня 2020 року, початок о 14:00. 

Трансляцію можна буде дивитися на фейсбук-сторінці Українського інституту національної пам'яті.


Соціальний ролик до 30-ї річниці Революції на граніті

До 30-річчя студентської Революції на граніті Український інститут національної пам'яті підготував ролик, який повертає нас у ті часи, дає відчути атмосферу акції та історичне значення тих подій. У ролику знялися учасники студентського голодування Олесь Доній, Ярослав Рущишин, Михайло Канафоцький, Анжеліка Рудницька, Віктор Рог, Людмила Гридковець та Олег Вегера.

Ролик буде доступний на офіційному ютуб-каналі Українського інституту національної пам'яті.


Виставка "30-річчя Революції на граніті"

Виставка фокусується на символах Революції на граніті, чим допомагає краще пізнати особливості мирного протесту перед самим відновленням незалежності. Куратори обрали 10 образів: студенти, пов'язка "Я голодую", намет, транспарант, розкладачка, тепла ковдра, гітара, назва "майдан Незалежності", гасло "Бульвар Шевченка, а не Леніна", національний прапор. Також представлено уривки доповідних записок КДБ щодо мітингувальників. Експозицію насичено духом легендарного протесту. 

Мета виставки – утвердити Революцію на граніті як одну з найважливіших сторінок у боротьбі українців за державну незалежність та як одну з демократичних революцій новітньої історії. 

Назва виставки – цитата зі спогадів учасниці революції Анжеліки Рудницької, співачки та громадської діячки. "Неймовірно теплий жовтень" – перша асоціація в її пам'яті про тодішні події.

Час проведення виставки: 
2–18 жовтня 2020 року.

Місце проведення виставки: 
майдан Незалежності, простір довкола монумента Незалежності, перше коло експозиційних стендів Національного музею Революції Гідності.


Виставка артефактів Революції на граніті в Будинку профспілок

Експонуватимуться зразки протестного самвидаву, намет протестувальників, телеграми, які надсилали голодувальникам із різних куточків країни зі словами підтримки чи незгоди.

Час виставки: 
2–17 жовтня 2020 року

Місце виставки: 
Будинок профспілок, 2 поверх – майдан Незалежності, 18/2


Дискусія "Революція на граніті: перший досвід Майдану"

Тема дискусії – студентська революція 1990-го як фундамент Помаранчевої революції та Революції Гідності. 

Учасники дискусії – активісти Революції на граніті:
Тарас Семущак, керував медичною службою наметового містечка;
Олег Кузан, відповідав за зв'язки з громадськістю;
Людмила Гридковець, голодувала;
Олесь Доній, один із голів акції.

Модератор – Олесь Пограничний, редагував у ой час газету Студентського братства.

Час дискусії: 
2 жовтня, 17:00.

Місце дискусії: 
Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану – 2-й поверх Будинку профспілок, майдан Незалежності, 18/2. 

Для присутності просимо зареєструватися

Дискусія транслюватиметься на фейсбук-сторінці Національного музею Революції Гідності.


Дискусія "Революція на граніті: де взялися й куди поділися її творці"

У фокусі дискусії – студентський рух і діячі, які з нього вийшли. 

Учасники дискусії – активісти Революції на граніті:
Михайло Канафоцький, був заступником коменданта наметового табору;
Вахтанг Кіпіані, голодував;
Анжеліка Рудницька, доглядала голодувальників;
Віктор Рог, голодував.

Модератор – журналіст Роман Чайка.

Початок дискусії: 
9 жовтня, 18:00.

Місце дискусії: 
Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану – 2-й поверх Будинку профспілок, майдан Незалежності, 18/2. 

Для присутності просимо зареєструватися

Дискусія транслюватиметься на фейсбук-сторінці Національного музею Революції Гідності.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.