АНОНС: Революція на граніті: відзначення 30-ї річниці

16 днів жовтня триватимуть заходи на знак пам’яті про Революцію на граніті, які організували Український інститут національної пам’яті, Національний музей Революції Гідності та партнери – Центр досліджень визвольного руху й Архів національної пам’яті

2 жовтня 1990 року на площі Жовтневої революції в Києві розпочалося політичне голодування студентів – перша українська революція нового часу. "Я згоден покласти життя на вівтар вільної України" – інформував один із транспарантів. Мало хто підозрював, що тривала остання осінь СРСР. Історичну подію згодом назвали Революцією на граніті, а центральна площа столиці України наступного року стала майданом Незалежності.

По 30 роках від першого новітнього українського Майдану Національний музей Революції Гідності запрошує осмислити ті події з погляду масштабних історичних процесів державотворення та впливу на сьогодення. 

 

Онлайн-дискусія "Студентська революція на граніті: погляд через 30 років

Український інститут національної пам'яті пропонує згадати події 30-річної давнини разом із їхніми учасниками. У межах онлайн-дискусії мова йтиме про таке:

– Історичний контекст подій: в яких умовах готувалася студентська Революція на граніті?
– До чого готувалися та з чим стикнулися студенти?
– Які були несподіванки та провокації під час акції?
– Старше й молодше покоління: як знаходили спільну мову?
– Які ноу-хау було застосовано під час першого успішного політичного протесту?
- Як студентська Революція на граніті вплинула на перебіг української історії?

Учасники:

• Олесь Доній – голова Київської філії УСС, один з координаторів студентської Революції на граніті 
• Михайло Канафоцький – учасник голодування, член правління Студентського братства
• Павло Розенко – учасник голодування,на той час  студент КПІ
• Андрій Салюк – учасник голодування, голова Студентського братства Львівської політехніки
• Вікторія Радченко – учасниця голодування, журналістка
• Ярина Скуратівська – служба забезпечення акції, радіоведуча

Модеруватиме Наталка Позняк-Хоменко – співробітниця Українського інституту національної пам'яті .

Час онлайн-дискусії:
2 жовтня 2020 року, початок о 14:00. 

Трансляцію можна буде дивитися на фейсбук-сторінці Українського інституту національної пам'яті.


Соціальний ролик до 30-ї річниці Революції на граніті

До 30-річчя студентської Революції на граніті Український інститут національної пам'яті підготував ролик, який повертає нас у ті часи, дає відчути атмосферу акції та історичне значення тих подій. У ролику знялися учасники студентського голодування Олесь Доній, Ярослав Рущишин, Михайло Канафоцький, Анжеліка Рудницька, Віктор Рог, Людмила Гридковець та Олег Вегера.

Ролик буде доступний на офіційному ютуб-каналі Українського інституту національної пам'яті.


Виставка "30-річчя Революції на граніті"

Виставка фокусується на символах Революції на граніті, чим допомагає краще пізнати особливості мирного протесту перед самим відновленням незалежності. Куратори обрали 10 образів: студенти, пов'язка "Я голодую", намет, транспарант, розкладачка, тепла ковдра, гітара, назва "майдан Незалежності", гасло "Бульвар Шевченка, а не Леніна", національний прапор. Також представлено уривки доповідних записок КДБ щодо мітингувальників. Експозицію насичено духом легендарного протесту. 

Мета виставки – утвердити Революцію на граніті як одну з найважливіших сторінок у боротьбі українців за державну незалежність та як одну з демократичних революцій новітньої історії. 

Назва виставки – цитата зі спогадів учасниці революції Анжеліки Рудницької, співачки та громадської діячки. "Неймовірно теплий жовтень" – перша асоціація в її пам'яті про тодішні події.

Час проведення виставки: 
2–18 жовтня 2020 року.

Місце проведення виставки: 
майдан Незалежності, простір довкола монумента Незалежності, перше коло експозиційних стендів Національного музею Революції Гідності.


Виставка артефактів Революції на граніті в Будинку профспілок

Експонуватимуться зразки протестного самвидаву, намет протестувальників, телеграми, які надсилали голодувальникам із різних куточків країни зі словами підтримки чи незгоди.

Час виставки: 
2–17 жовтня 2020 року

Місце виставки: 
Будинок профспілок, 2 поверх – майдан Незалежності, 18/2


Дискусія "Революція на граніті: перший досвід Майдану"

Тема дискусії – студентська революція 1990-го як фундамент Помаранчевої революції та Революції Гідності. 

Учасники дискусії – активісти Революції на граніті:
Тарас Семущак, керував медичною службою наметового містечка;
Олег Кузан, відповідав за зв'язки з громадськістю;
Людмила Гридковець, голодувала;
Олесь Доній, один із голів акції.

Модератор – Олесь Пограничний, редагував у ой час газету Студентського братства.

Час дискусії: 
2 жовтня, 17:00.

Місце дискусії: 
Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану – 2-й поверх Будинку профспілок, майдан Незалежності, 18/2. 

Для присутності просимо зареєструватися

Дискусія транслюватиметься на фейсбук-сторінці Національного музею Революції Гідності.


Дискусія "Революція на граніті: де взялися й куди поділися її творці"

У фокусі дискусії – студентський рух і діячі, які з нього вийшли. 

Учасники дискусії – активісти Революції на граніті:
Михайло Канафоцький, був заступником коменданта наметового табору;
Вахтанг Кіпіані, голодував;
Анжеліка Рудницька, доглядала голодувальників;
Віктор Рог, голодував.

Модератор – журналіст Роман Чайка.

Початок дискусії: 
9 жовтня, 18:00.

Місце дискусії: 
Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану – 2-й поверх Будинку профспілок, майдан Незалежності, 18/2. 

Для присутності просимо зареєструватися

Дискусія транслюватиметься на фейсбук-сторінці Національного музею Революції Гідності.

Скаутське братерство Литви та України

На початку ХХ століття уся Литва і значна частина України перебувала під кількасотлітньою російською окупацію. Українцям, до певної міри, пощастило більше, бо частина українських земель входила також і до складу Австро-Угорської імперії, під більш демократичною владою, керованою з Відня австрійським імператором (цісарем). Саме тому український скавтинг зміг організуватись у 1911 році

Капітуляція Петра І, пенсія Кримському хану і боротьба за незалежність України

В 1700 році московити мали обрати нового патріарха. Замість цього Петро І відміняє патріархат і планує стати найвищим цивільним і релігійним лідером країни. Він оголошує себе рятівником християнського світу від ворогів Господа в Османській імперії. Вимагає передати йому ключі від Храму Гробу Господнього та інших святих місць в Єрусалимі. Коли йому це не вдається — він вирішує захопити Константинополь, щоб привласнити місто з витоками православ‘я, підкорити Візантійську імперію і отримати статус «Третього Риму». Мріє отримати титул імператора і бути похованим у Софійському соборі в Константинополі

Ватикан, витоки східної політики та війна в Україні

Католицька Церква свідомо визначила Східну політику, маючи дві можливості: або гостро протиставитися комунізму і «героїчно загинути» на тих землях, або «в динамічно змінній ситуації у світі шукати більш ефективних шляхів, які б привели до кінцевої перемоги»

Балканська скалка Гітлера

Готуючись до нападу на Радянський Союз, Гітлер розраховував убезпечити свої фланги в Південно-Східній Європі шляхом захоплення всього Балканського півострову. З погляду на те, що італійські союзники приносили Гітлеру більше проблем, ніж користі, Німеччина вимушена була допомагати «вступитися» за Муссоліні в Греції, оскільки зрив операції «Барбаросса» був цілком вірогідним. У березні 1941 року на основі договору про вступ Болгарії до «Пакту Трьох держав» на її територію вводяться гітлерівські частини, котрі розпочинають просування безпосередньо до грецького кордону