АНОНС: Революція на граніті: відзначення 30-ї річниці

16 днів жовтня триватимуть заходи на знак пам’яті про Революцію на граніті, які організували Український інститут національної пам’яті, Національний музей Революції Гідності та партнери – Центр досліджень визвольного руху й Архів національної пам’яті

2 жовтня 1990 року на площі Жовтневої революції в Києві розпочалося політичне голодування студентів – перша українська революція нового часу. "Я згоден покласти життя на вівтар вільної України" – інформував один із транспарантів. Мало хто підозрював, що тривала остання осінь СРСР. Історичну подію згодом назвали Революцією на граніті, а центральна площа столиці України наступного року стала майданом Незалежності.

По 30 роках від першого новітнього українського Майдану Національний музей Революції Гідності запрошує осмислити ті події з погляду масштабних історичних процесів державотворення та впливу на сьогодення. 

 

Онлайн-дискусія "Студентська революція на граніті: погляд через 30 років

Український інститут національної пам'яті пропонує згадати події 30-річної давнини разом із їхніми учасниками. У межах онлайн-дискусії мова йтиме про таке:

– Історичний контекст подій: в яких умовах готувалася студентська Революція на граніті?
– До чого готувалися та з чим стикнулися студенти?
– Які були несподіванки та провокації під час акції?
– Старше й молодше покоління: як знаходили спільну мову?
– Які ноу-хау було застосовано під час першого успішного політичного протесту?
- Як студентська Революція на граніті вплинула на перебіг української історії?

Учасники:

• Олесь Доній – голова Київської філії УСС, один з координаторів студентської Революції на граніті 
• Михайло Канафоцький – учасник голодування, член правління Студентського братства
• Павло Розенко – учасник голодування,на той час  студент КПІ
• Андрій Салюк – учасник голодування, голова Студентського братства Львівської політехніки
• Вікторія Радченко – учасниця голодування, журналістка
• Ярина Скуратівська – служба забезпечення акції, радіоведуча

Модеруватиме Наталка Позняк-Хоменко – співробітниця Українського інституту національної пам'яті .

Час онлайн-дискусії:
2 жовтня 2020 року, початок о 14:00. 

Трансляцію можна буде дивитися на фейсбук-сторінці Українського інституту національної пам'яті.


Соціальний ролик до 30-ї річниці Революції на граніті

До 30-річчя студентської Революції на граніті Український інститут національної пам'яті підготував ролик, який повертає нас у ті часи, дає відчути атмосферу акції та історичне значення тих подій. У ролику знялися учасники студентського голодування Олесь Доній, Ярослав Рущишин, Михайло Канафоцький, Анжеліка Рудницька, Віктор Рог, Людмила Гридковець та Олег Вегера.

Ролик буде доступний на офіційному ютуб-каналі Українського інституту національної пам'яті.


Виставка "30-річчя Революції на граніті"

Виставка фокусується на символах Революції на граніті, чим допомагає краще пізнати особливості мирного протесту перед самим відновленням незалежності. Куратори обрали 10 образів: студенти, пов'язка "Я голодую", намет, транспарант, розкладачка, тепла ковдра, гітара, назва "майдан Незалежності", гасло "Бульвар Шевченка, а не Леніна", національний прапор. Також представлено уривки доповідних записок КДБ щодо мітингувальників. Експозицію насичено духом легендарного протесту. 

Мета виставки – утвердити Революцію на граніті як одну з найважливіших сторінок у боротьбі українців за державну незалежність та як одну з демократичних революцій новітньої історії. 

Назва виставки – цитата зі спогадів учасниці революції Анжеліки Рудницької, співачки та громадської діячки. "Неймовірно теплий жовтень" – перша асоціація в її пам'яті про тодішні події.

Час проведення виставки: 
2–18 жовтня 2020 року.

Місце проведення виставки: 
майдан Незалежності, простір довкола монумента Незалежності, перше коло експозиційних стендів Національного музею Революції Гідності.


Виставка артефактів Революції на граніті в Будинку профспілок

Експонуватимуться зразки протестного самвидаву, намет протестувальників, телеграми, які надсилали голодувальникам із різних куточків країни зі словами підтримки чи незгоди.

Час виставки: 
2–17 жовтня 2020 року

Місце виставки: 
Будинок профспілок, 2 поверх – майдан Незалежності, 18/2


Дискусія "Революція на граніті: перший досвід Майдану"

Тема дискусії – студентська революція 1990-го як фундамент Помаранчевої революції та Революції Гідності. 

Учасники дискусії – активісти Революції на граніті:
Тарас Семущак, керував медичною службою наметового містечка;
Олег Кузан, відповідав за зв'язки з громадськістю;
Людмила Гридковець, голодувала;
Олесь Доній, один із голів акції.

Модератор – Олесь Пограничний, редагував у ой час газету Студентського братства.

Час дискусії: 
2 жовтня, 17:00.

Місце дискусії: 
Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану – 2-й поверх Будинку профспілок, майдан Незалежності, 18/2. 

Для присутності просимо зареєструватися

Дискусія транслюватиметься на фейсбук-сторінці Національного музею Революції Гідності.


Дискусія "Революція на граніті: де взялися й куди поділися її творці"

У фокусі дискусії – студентський рух і діячі, які з нього вийшли. 

Учасники дискусії – активісти Революції на граніті:
Михайло Канафоцький, був заступником коменданта наметового табору;
Вахтанг Кіпіані, голодував;
Анжеліка Рудницька, доглядала голодувальників;
Віктор Рог, голодував.

Модератор – журналіст Роман Чайка.

Початок дискусії: 
9 жовтня, 18:00.

Місце дискусії: 
Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану – 2-й поверх Будинку профспілок, майдан Незалежності, 18/2. 

Для присутності просимо зареєструватися

Дискусія транслюватиметься на фейсбук-сторінці Національного музею Революції Гідності.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.