КҐБ проти студентської революції 90-го — оприлюднені документи

Стали доступні онлайн свідчення з архівів КҐБ та фото студентського протесту, який передував відновленню незалежності України. З нагоди 30-річчя події можна ознайомитися із колекцією в Електронному архіві Українського визвольного руху

Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом СБУ й Архівом національної пам'яті публікує на сайті Е-архіву оцифровану збірку із 44 документів про "Революцію на граніті"

 

 

"Увагу всієї країни привернула акція голодування студентів у Києві, де у центрі міста розташований наметовий табір. Біля голодуючих щоденно проводяться несанкціоновані мітинги і походи, що дезорганізують рух транспорту на Хрещатику. 10 жовтня мало місце багатолюдне пікетування будинку Держтелерадіо УРСР", — йдеться у повідомленні, поданому у жовтні 1990 року на ім'я Леоніда Кравчука, тодішнього Голову Верховної Ради УРСР. 

 

Силовики неодноразово пропонували "вжити заходи" для "наведення порядку" та побоювалися, що цей протест може запустити незворотні "деструктивні" наслідки. 

 

"Колекція включає документи, які хронологічно охоплюють ширший період — 1988—1990 роки. Це показує контекст напередодні Революції", — розповідає Анна Олійник, директорка Центру досліджень визвольного руху. — "Наприклад, один документ показує, як реагували спецслужби на ініціативи щодо відродження національної символіки, яку студенти згодом широко використовували під час протесту. В іншому КҐБ скаржиться, що закордонні частини ОУН та українська діаспора втручаються в демократичні перетворення в Україні (мовою документів КҐБ — "розхитують радянську владу")". 

 

КҐБ також повідомляв про плани демократичної опозиції провести "всеукраїнську політичну забастовку" 1 жовтня, зокрема, хто і звідки планує приїхати, де будуть зупинятися, що саме планують робити. Готував звіти про настрої в столиці та регіонах, про реакцію людей на студентське голодування тощо. 

 

Також до колекції увійшли 16 світлин, які львівське Студентське братство передало до фондів Національного музею Революції Гідності. 

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.