У Києві презентували спільний проєкт Музею Голодомору та Ukraїner «Голодомор: мозаїка історії»

Протягом двох місяців команди Музею Голодомору та Ukraїner здійснили експедицію до 9 областей України, впродовж якої записали 120 історій свідків Голодомору, поспілкувалися із 50 краєзнавцями та відкрили 66 місць масового поховання жертв геноциду

Проєкт реалізований за підтримки Українського культурного фонду.

 

Свідки Голодомору, із якими команда познайомилася в експедиції,  передали до музею унікальні експонати, наприклад, срібну ложку, яка належала родині Марфи Коваленко та яку вдалося вберегти в роки Голодомору. Частину срібних речей дідусь Марфи Данилівни обміняв у торгсині на продукти, але ця ложка залишилася. 

Переглянути відеозапис презентації можна на офіційній сторінці Музею Голодомору у Фейсбук.

Юлія Коцур, заступниця генерального директора Музею Голодомору, координаторка проєкту на презентації зауважила: "Нині ми презентуємо важливий та масштабний проєкт для тих, хто хоче дізнатися більше про історію геноциду українців та почути свідчення очевидців. Окрім того, Музей разом з Ukrainer запустив серію відео у проєкті "Голодомор: мозаїка історії". Вже відбувся реліз 5 відеоісторій, де свідки Голодомору розповіли, як вони пережили геноцид української нації: "Вижила в Голодомор і врятувала сусідського хлопчика", "Врятувались картоплею з Білорусі", "Забирали навіть подушки",  "Не брати чужого під час Голодомору", "Врятувати цілий хутір під час Голодомору". Також проєкт містить 4 експлейнери, які розповідають: "Що таке Голодомор", "Міфи про Голодомор" "Як Голодомор впливає на Україну сьогодні?", "Голодомор у світовому контексті".

Кураторка проєкту Лариса Артеменко розповіла: "Кожне локальне дослідження допомагає зрозуміти особливості Голодомору в окремому регіоні. Ми вирушили в експедицію Україною, аби зібрати щонайбільше свідчень очевидців Голодомору, зафіксувати місця масового поховання та записати інтерв'ю з краєзнавцями. Наш маршрут проходив Київською, Чернігівською, Сумською, Житомирською, Вінницькою, Черкаською, Кіровоградською, Одеською та Миколаївською областями. Досі музей не організовував експедицій такого масштабу".

Богдан Логвиненко, автор проєкту Ukraїner, зазначив: "Ми мали унікальний час та можливість реалізувати цей проєкт. Для Ukraïner цей проєкт є важливим місійно — зафіксувати та поширити історії з різних регіонів, що впродовж багатьох років не були почутими суспільством. Ми усвідомили, наскільки цінними є зібрані під час спільної експедиції історії свідків Голодомору, оскільки їх залишилося так мало".

Спікерами презентації також були Роман Подкур, історик, експерт проєкту, Анастасія Олексій, провідна фахівчиня з управління проектами УКФ ("Інноваційний культурний продукт") та Ярослав Файзулін — начальник управління наукового забезпечення політики національної пам'яті Українського інституту національної пам'яті. 

З усіма записаними історіями вже незабаром можна буде ознайомитися на музейному ресурсі "Свідчення".

5 відеоісторій та експлейнери про Голодомор можна переглянути на Youtube каналі Ukrainer.

Контент доступний не лише українською, а й англійською – це сприятиме популяризації теми за кордоном та визнанню Голодомору актом геноциду в світі.

Олександр Шульгин - об'єкт "Дипломат"

Він був одним із тих, хто з моменту проголошення Української Народної Республіки і упродовж усіх міжвоєнних років чи не найбільше зробив для визнання України як незалежної держави, формування української зовнішньої політики, відстоювання українських інтересів у світі і розвитку міжнародного співробітництва. За його активною діяльністю пильно стежили органи ДПУ–НКВС СРСР і навіть мали намір завербувати

Як не проголосили незалежність. Перший Універсал у деталях

Універсал писали у Малій Раді. Есери запропонували дуже короткий текст. Утім багатьом присутнім він здався надто радикальним. Тоді свій варіант запропонував Володимир Винниченко

«Віроломства» Гітлера не було. Сталін все знав, але нічого не робив

Пакт Молотова-Ріббентропа, чи якщо бути відвертими Сталіна і Гітлера про ненапад та розподіл сфер впливу у Європі був бомбою сповільненої дії. Хоча шлюбний «медовий місяць» між двома диктаторами і тривав два роки, було зрозуміло, що так довго бути не може, хтось один таки піде війною на іншого. І ось коли на цю бомбу вже був закладений часовий механізм і радянські розвідники спостерігали та доповідали про місяці, тижні й дні, що залишились до початку війни, Сталін нічого не робив. Чому так сталось і чому народився один із найпопулярніших радянсько-російських міфів про «віроломний» напад Третього Райху, спробуємо розібратись у пропонованому матеріалі

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.