У Києві презентували спільний проєкт Музею Голодомору та Ukraїner «Голодомор: мозаїка історії»

Протягом двох місяців команди Музею Голодомору та Ukraїner здійснили експедицію до 9 областей України, впродовж якої записали 120 історій свідків Голодомору, поспілкувалися із 50 краєзнавцями та відкрили 66 місць масового поховання жертв геноциду

Проєкт реалізований за підтримки Українського культурного фонду.

 

Свідки Голодомору, із якими команда познайомилася в експедиції,  передали до музею унікальні експонати, наприклад, срібну ложку, яка належала родині Марфи Коваленко та яку вдалося вберегти в роки Голодомору. Частину срібних речей дідусь Марфи Данилівни обміняв у торгсині на продукти, але ця ложка залишилася. 

Переглянути відеозапис презентації можна на офіційній сторінці Музею Голодомору у Фейсбук.

Юлія Коцур, заступниця генерального директора Музею Голодомору, координаторка проєкту на презентації зауважила: "Нині ми презентуємо важливий та масштабний проєкт для тих, хто хоче дізнатися більше про історію геноциду українців та почути свідчення очевидців. Окрім того, Музей разом з Ukrainer запустив серію відео у проєкті "Голодомор: мозаїка історії". Вже відбувся реліз 5 відеоісторій, де свідки Голодомору розповіли, як вони пережили геноцид української нації: "Вижила в Голодомор і врятувала сусідського хлопчика", "Врятувались картоплею з Білорусі", "Забирали навіть подушки",  "Не брати чужого під час Голодомору", "Врятувати цілий хутір під час Голодомору". Також проєкт містить 4 експлейнери, які розповідають: "Що таке Голодомор", "Міфи про Голодомор" "Як Голодомор впливає на Україну сьогодні?", "Голодомор у світовому контексті".

Кураторка проєкту Лариса Артеменко розповіла: "Кожне локальне дослідження допомагає зрозуміти особливості Голодомору в окремому регіоні. Ми вирушили в експедицію Україною, аби зібрати щонайбільше свідчень очевидців Голодомору, зафіксувати місця масового поховання та записати інтерв'ю з краєзнавцями. Наш маршрут проходив Київською, Чернігівською, Сумською, Житомирською, Вінницькою, Черкаською, Кіровоградською, Одеською та Миколаївською областями. Досі музей не організовував експедицій такого масштабу".

Богдан Логвиненко, автор проєкту Ukraїner, зазначив: "Ми мали унікальний час та можливість реалізувати цей проєкт. Для Ukraïner цей проєкт є важливим місійно — зафіксувати та поширити історії з різних регіонів, що впродовж багатьох років не були почутими суспільством. Ми усвідомили, наскільки цінними є зібрані під час спільної експедиції історії свідків Голодомору, оскільки їх залишилося так мало".

Спікерами презентації також були Роман Подкур, історик, експерт проєкту, Анастасія Олексій, провідна фахівчиня з управління проектами УКФ ("Інноваційний культурний продукт") та Ярослав Файзулін — начальник управління наукового забезпечення політики національної пам'яті Українського інституту національної пам'яті. 

З усіма записаними історіями вже незабаром можна буде ознайомитися на музейному ресурсі "Свідчення".

5 відеоісторій та експлейнери про Голодомор можна переглянути на Youtube каналі Ukrainer.

Контент доступний не лише українською, а й англійською – це сприятиме популяризації теми за кордоном та визнанню Голодомору актом геноциду в світі.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.