У Києві презентували спільний проєкт Музею Голодомору та Ukraїner «Голодомор: мозаїка історії»

Протягом двох місяців команди Музею Голодомору та Ukraїner здійснили експедицію до 9 областей України, впродовж якої записали 120 історій свідків Голодомору, поспілкувалися із 50 краєзнавцями та відкрили 66 місць масового поховання жертв геноциду

Проєкт реалізований за підтримки Українського культурного фонду.

 

Свідки Голодомору, із якими команда познайомилася в експедиції,  передали до музею унікальні експонати, наприклад, срібну ложку, яка належала родині Марфи Коваленко та яку вдалося вберегти в роки Голодомору. Частину срібних речей дідусь Марфи Данилівни обміняв у торгсині на продукти, але ця ложка залишилася. 

Переглянути відеозапис презентації можна на офіційній сторінці Музею Голодомору у Фейсбук.

Юлія Коцур, заступниця генерального директора Музею Голодомору, координаторка проєкту на презентації зауважила: "Нині ми презентуємо важливий та масштабний проєкт для тих, хто хоче дізнатися більше про історію геноциду українців та почути свідчення очевидців. Окрім того, Музей разом з Ukrainer запустив серію відео у проєкті "Голодомор: мозаїка історії". Вже відбувся реліз 5 відеоісторій, де свідки Голодомору розповіли, як вони пережили геноцид української нації: "Вижила в Голодомор і врятувала сусідського хлопчика", "Врятувались картоплею з Білорусі", "Забирали навіть подушки",  "Не брати чужого під час Голодомору", "Врятувати цілий хутір під час Голодомору". Також проєкт містить 4 експлейнери, які розповідають: "Що таке Голодомор", "Міфи про Голодомор" "Як Голодомор впливає на Україну сьогодні?", "Голодомор у світовому контексті".

Кураторка проєкту Лариса Артеменко розповіла: "Кожне локальне дослідження допомагає зрозуміти особливості Голодомору в окремому регіоні. Ми вирушили в експедицію Україною, аби зібрати щонайбільше свідчень очевидців Голодомору, зафіксувати місця масового поховання та записати інтерв'ю з краєзнавцями. Наш маршрут проходив Київською, Чернігівською, Сумською, Житомирською, Вінницькою, Черкаською, Кіровоградською, Одеською та Миколаївською областями. Досі музей не організовував експедицій такого масштабу".

Богдан Логвиненко, автор проєкту Ukraїner, зазначив: "Ми мали унікальний час та можливість реалізувати цей проєкт. Для Ukraïner цей проєкт є важливим місійно — зафіксувати та поширити історії з різних регіонів, що впродовж багатьох років не були почутими суспільством. Ми усвідомили, наскільки цінними є зібрані під час спільної експедиції історії свідків Голодомору, оскільки їх залишилося так мало".

Спікерами презентації також були Роман Подкур, історик, експерт проєкту, Анастасія Олексій, провідна фахівчиня з управління проектами УКФ ("Інноваційний культурний продукт") та Ярослав Файзулін — начальник управління наукового забезпечення політики національної пам'яті Українського інституту національної пам'яті. 

З усіма записаними історіями вже незабаром можна буде ознайомитися на музейному ресурсі "Свідчення".

5 відеоісторій та експлейнери про Голодомор можна переглянути на Youtube каналі Ukrainer.

Контент доступний не лише українською, а й англійською – це сприятиме популяризації теми за кордоном та визнанню Голодомору актом геноциду в світі.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.