У Польщі відкрили памʼятник з Петлюрою

У польському місті Скерневіце до 100-річчя Варшавської битви відкрили монумент "Перед Варшавською битвою"

Про це йдеться в офіційному повідомленні міністерства культури Польщі, пише "Європейська правда".

Монумент "Перед Варшавською битвою" ("Przed Bitwą Warszawską") зображає лідера Польщі маршала Юзефа Пілсудського разом із угорським прем'єром Палом Телекі,  Шарлем де Голлем, який тоді був військовим радником польської армії, та отаманом Симоном Петлюрою. Він символізує підтримку цих країн під час польсько-радянської війни 1920 року. 

Заступник прем'єра-міністр культури, національної спадщини та спорту Пьотр Глінський під час церемонії відкриття зазначив, що це пам'ятник "міжособистісній та міжнаціональній солідарності" тих, хто допоміг захистити Польщу та Європу від більшовиків.

"Пам'ятник нагадує також про польсько-український союз того часу, завдяки якому близько 20 тисяч українських вояків билися в одних лавах з поляками", - зазначається у повідомленні. 

Пам'ятник створили зусиллями соціальної ініціативи Stowarzyszenie Skierniewice 2019-2020 у співпраці з польським міністерством культури та владою Скерневіце. Автором проєкту є Кароль Бадина з краківської академії мистецтв. 

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.