Під судом у Харкові вимагали не повертати проспекту ім'я Жукова

У Харкові біля будівлі Другого апеляційного адміністративного суду активісти протестували проти повернення проспекту Петра Григоренка ім'я Жукова.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, в пікеті взяли участь до 30 активістів. Вони тримали у руках прапори України, червоно-чорні стяги та плакати: "Ні комунізації Харкова!", "Жуков - маршал смерті", "Харків – без Жукова" тощо.

 

"Пікет зібрався, бо люди – проти наміру міської влади повернути проспекту імені Петра Григоренка ім'я Георгія Жукова.

До того ж, є закон, який регулює процес перейменування та забороняє називати об'єкти топоніміки іменами людей, які обіймали керівні посади в органах радянської влади або ж компартії, що безпосередньо стосується і Жукова", - зазначила організатор пікету, очільниця Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП Марія Тахтаулова.

За її словами, це вже четверте слухання справи. Втім, і воно перенесено на 14 грудня: не з'явився представник міської ради.

Нагадуємо, що 28 лютого Український інститут національної пам'яті оприлюднив на своєму сайті заяву, де зазначається, що рішення Харківської міськради про перейменування порушує відповідний закон України, що прямо забороняє присвоювати імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у Комуністичній партії та вищих органах влади Радянського Союзу.

Георгій Жуков підпадає під дію цієї статті, оскільки обіймав низку керівних посад в СРСР, зокрема, був міністром оборони у 1955-1957 роках і членом Президії ЦК КПРС у 1957 році.

Як зазначив тоді ж начальник пресслужби прокуратури Харківської області Дмитро Чубенко, за необхідності прокуратура перевірить законність рішення сесії та при наявності порушень зможе подати позов щодо його скасування у суді.

26 лютого депутати Харківської міськради вдруге більшістю голосів перейменували проспект Петра Григоренка в Харкові на честь маршала Георгія Жукова, посилаючись на результати громадського обговорення. Перейменування обійдеться міському бюджету у 110 тис. грн.

18 червня 2020 року Харківський окружний адміністративний суд за позовом ВО "Свобода" скасував рішення Харківської міськради про перейменування проспекту Григоренка у проспект Жукова. Тоді ж представник міськради заявив, що буде оскаржувати це рішення в апеляційному суді.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.