Поліція не бачить порушень у комуністичній символіці на фасаді заводу у Миколаєві

Правоохоронці не вбачають ознак правопорушення через "відсутній умисел" при використанні символіки

Про це повідомляє NikLife/

Станом на кінець листопада 2020 року на стінах "Чорноморського суднобудівного заводу" в Миколаєві все ще можна побачити чотири великі копії радянських нагород, наявних в "скарбничці" заводу. Це два Ордена Леніна, Орден Жовтневої Революції і Орден Трудового Червоного Прапора УРСР.

 

У 2017 році Чорноморський Суднобудівний Завод прикрив радянську символіку брезентом, не бажаючи суперечити законодавству, проте не демонтував її через брак коштів. Нещодавно брезент був знятий. 

Поліція надала коментар виданню NikLife з цього приводу. Правоохоронці не вбачають ознак правопорушення через "відсутній умисел" при використанні символіки.

"Заборона не поширюється на використання символіки комуністичного тоталітарного режиму на державних нагородах, ювілейних медалях тощо до 1991 року. Ці нагороди завод отримав за свої заслуги. Умисла тут немає. Тож, слідство тут не вбачає ознак кримінального правопорушення", - зазначено у відповіді на запит.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.