Поліція не бачить порушень у комуністичній символіці на фасаді заводу у Миколаєві

Правоохоронці не вбачають ознак правопорушення через "відсутній умисел" при використанні символіки

Про це повідомляє NikLife/

Станом на кінець листопада 2020 року на стінах "Чорноморського суднобудівного заводу" в Миколаєві все ще можна побачити чотири великі копії радянських нагород, наявних в "скарбничці" заводу. Це два Ордена Леніна, Орден Жовтневої Революції і Орден Трудового Червоного Прапора УРСР.

 

У 2017 році Чорноморський Суднобудівний Завод прикрив радянську символіку брезентом, не бажаючи суперечити законодавству, проте не демонтував її через брак коштів. Нещодавно брезент був знятий. 

Поліція надала коментар виданню NikLife з цього приводу. Правоохоронці не вбачають ознак правопорушення через "відсутній умисел" при використанні символіки.

"Заборона не поширюється на використання символіки комуністичного тоталітарного режиму на державних нагородах, ювілейних медалях тощо до 1991 року. Ці нагороди завод отримав за свої заслуги. Умисла тут немає. Тож, слідство тут не вбачає ознак кримінального правопорушення", - зазначено у відповіді на запит.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.