У День пам’яті жертв голодоморів Київ оголосить хвилину мовчання

Київ 28 листопада о 16:00 вшанує хвилиною мовчання пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років – геноциду Українського народу та масових голодів 1921-1923 та 1946-1947 років.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

 

"У цей день у столиці обмежать проведення заходів розважального змісту в будь-яких форматах. На території усього міста приспустять або вивісять із траурною стрічкою Державний прапор України", - йдеться у повідомленні.

Кияни також долучаться до загальноукраїнської акції "Запали свічку".

У четверту суботу листопада у столиці відбуватимуться скорботні молитви, церемонії покладання квітів і встановлення лампадок, зокрема, на території Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" (вул. Лаврська, 3), до Пам'ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 років на Михайлівській площі та інших пам'ятних місцях.

В онлайн-форматі та соціальних мережах триватимуть інформаційні, просвітницькі та інші тематичні заходи під загальним гаслом "Збережи пам'ять. Збережи правду". Тематичні уроки, виховні години, лекції, меморіальні заходи, книжкові та фотовиставки пройдуть і в освітніх закладах Києва.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.