На місці Монумента слави у Львові облаштують музей українського воїна

Львівська міська рада оголосила всеукраїнський конкурс на облаштування меморіалу українським воїнам на місці Монумента слави у Львові. Елементи монумента мають демонтувати упродовж трьох місяців.

Таке рішення прийняв виконавчий комітет Львівської міської ради під час засідання 18 грудня, повідомляє zaxid.net.

 

Згідно з рішенням виконкому, міська рада оголосила архітектурний конкурс на найкращий проект облаштування території Монумента слави для створення меморіалу для пошанування українського воїна. У рішенні також йдеться про створення робочої групи, яка має напрацювати кроки для облаштування нового меморіалу на цій території.

Галицька районна адміністрація має обстежити та демонтувати елементи Монумента слави до 28 лютого 2021 року.


Нагадуємо, що у березні 2019 року у Львові знесли один з елементів Монументу слави – 30-метрову стелу. Барельєфи зі стели зберігають у Львівському музеї "Територія терору".

Меморіал "Монумент бойової слави Радянських Збройних Сил" відкрили у 1970 році. Ансамбль меморіалу складався з 30-метрової стели, бетонної композиції з фігурами воїнів та алегоричних фігур радянського воїна і "Батьківщини-матері".

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.