На місці Монумента слави у Львові облаштують музей українського воїна

Львівська міська рада оголосила всеукраїнський конкурс на облаштування меморіалу українським воїнам на місці Монумента слави у Львові. Елементи монумента мають демонтувати упродовж трьох місяців.

Таке рішення прийняв виконавчий комітет Львівської міської ради під час засідання 18 грудня, повідомляє zaxid.net.

 

Згідно з рішенням виконкому, міська рада оголосила архітектурний конкурс на найкращий проект облаштування території Монумента слави для створення меморіалу для пошанування українського воїна. У рішенні також йдеться про створення робочої групи, яка має напрацювати кроки для облаштування нового меморіалу на цій території.

Галицька районна адміністрація має обстежити та демонтувати елементи Монумента слави до 28 лютого 2021 року.


Нагадуємо, що у березні 2019 року у Львові знесли один з елементів Монументу слави – 30-метрову стелу. Барельєфи зі стели зберігають у Львівському музеї "Територія терору".

Меморіал "Монумент бойової слави Радянських Збройних Сил" відкрили у 1970 році. Ансамбль меморіалу складався з 30-метрової стели, бетонної композиції з фігурами воїнів та алегоричних фігур радянського воїна і "Батьківщини-матері".

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.