У Львові туристу загрожує до 5 років в'язниці за появу у шапці з символікою СРСР

У Львові відкрили кримінальну справу проти 19-річного киянина, який розгулював із шапкою з радянською кокардою.

Про це повідомили в обласному управлінні Національної поліції.

 
ФОТО: НАЦПОЛІЦІЯ

"Сьогодні, 28 грудня, близько 16:30, до поліції надійшло повідомлення про те, що в одному з кафе на вулиці Валовій у Львові перебуває чоловік, на шапці якого присутня комуністична символіка. На місці працювала слідчо-оперативна група Галицького відділу поліції. Правоохоронці встановили особу зловмисника – 19-річного жителя Києва", – йдеться у повідомленні.

На місце події виїхала слідчо-оперативна група, яка вилучила у 19-річного жителя Києва шапку з кокардою, на якій зображено серп і молот у червоній зірці.

За використання комуністичної символіки на одязі туристу з Києва загрожує до п'яти років позбавлення волі (за ч.1 ст.436−1 Кримінального кодексу України).


Нагадуємо
, що в Україні з 2015 року діє Закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Згідно з цим документом, в Україні заборонено виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, у тому числі у вигляді сувенірної продукції, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік або їх фрагментів.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.