Запущено англомовний курс про Україну «Ukraine: History, Culture, and Identities»

Курс допоможе отримати базові знання про українську історію та культуру, а також долатиме поширені стереотипи щодо України

Український інститут, Києво-Могилянська академія та студія онлайн-освіти EdEra розробили англомовний онлайн-курс про Україну – "Ukraine: History, Culture, and Identities" (Україна: історія, культура та ідентичності). Курс проведе глядача через тисячу років історії України — від Київської Русі і до проголошення незалежності.

Курс допоможе отримати базові знання про українську історію та культуру, а також подолає поширені стереотипи щодо України. Адже Україна — це не тільки війна і Чорнобиль. Це найбільша країна Європи, місце народження Казимира Малевича, Алли Горської, Олександра Довженка та багатьох інших талановитих і відомих на весь світ митців та діячів. Україна завжди активно впливала на глобальну історію.

 

Онлайн-курс "Ukraine: History, Culture and Identities" складається з 5 модулів:

  • Незалежна Україна;
  • Київська Русь у Середні віки;
  • Українські землі у Ранньомодерну епоху;
  • Україна в довгому XIX ст.;
  • Україна в XX ст.


Лекторами курсу стали визнані українські дослідники, викладачі "Києво-Могилянської академії" — Максим Яковлєв, Вадим Арістов, Тетяна Григор'єва, Катерина Диса, Наталя Шліхта.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.