АНОНС: Музей Майдану зініціював створення Української коаліції пам’яті

Провідні музеї, меморіали та інші інституції складної історії України об’єднуються для розвитку та взаємопідтримки в подоланні глобальних і національних викликів.

Про це "Історичній правді" повідомили у прес службі Музею.

 

18 травня у Міжнародний день музеїв і День пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу Національний музей Революції Гідності спільно з провідними музеями України, громадськими та дослідницькими ініціативами у комеморативній сфері оголошують про створення Української коаліції пам'яті (Ukrainian Coalition of Memory).

"Проблеми історичної правди і політики пам'яті як ніколи гостро стоять перед Україною в умовах російсько-української війни, у час збереження державної незалежності, утвердження національної ідентичності, боротьби за цивілізаційний вектор розвитку й наше майбутнє.

Тому ми разом із соціально відповідальними інституціями та громадськими ініціативами об'єднуємося, щоб протистояти цим викликам, сприяти критичному переосмисленню нашої історії й усвідомленню травматичного досвіду, ствердженню національної ідентичності, та зрештою консолідації суспільства", – пояснює генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.

Коаліція об'єднає інституції складної історії та діалогу задля вирішення замовчуваних, заборонених або болісних питань національної пам'яті.


Серед цілей Коаліції:

- розробка стратегії і платформи спільних дій у сфері національної пам'яті,

- розвиток та безпека музейних закладів та суспільних інституцій,

- захист національних інтересів через формування національної політики і культури пам'яті,

- збереження культурної спадщини,

- взаємопідтримка, обмін досвідом,

- формування та промоція місць сумління, пам'яті та складної історії.


Українське об'єднання інституцій пам'яті тісно співпрацюватиме зі світовими партнерами, зокрема Міжнародною радою музеїв (ІКОМ), Платформою європейської пам'яті та сумління, Міжнародною коаліцією місць сумління та пам'яті (США).

"У всьому світі інституції сумління є просторами пам'яті. Це – історичні місця, музеї та меморіальні ініціативи, які запобігають розвіюванню складної історії для забезпечення справедливішого і гуманнішого майбутнього для кожного з нас. Побудова цього майбутнього потребує нелегких проговорювань і готовності долати розбіжності.

Сприяння таким діалогам є життєво важливою роллю, яку можуть відігравати музеї та історичні місця у зміцненні громадянського суспільства. За останнє десятиліття я бачу, як українські музеї стають більш актуальними та партнерськими відносно громад. Я з великою надією вітаю зусилля, що об'єднують віддані своїй справі українські музеї", – вважає представник Міжнародної коаліції місць сумління та пам'яті Лінда Норріс.

На прес-конференції буде озвучено основні виклики у сфері національної пам'яті, зокрема у репрезентації Великого терору, Голодомору, Другої світової війни, Голокосту й інших злочинів окупаційної влади в Україні, а також драматичних подій сучасності, як Революції Гідності та російсько-українська війна.


У заході візьмуть участь:

Лінда Норріс – музейна експертка, керівник програм Міжнародної коаліції місць сумління (США)

Іван Ковальчук – генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні

Анатолій Подольський – директор Українського центру вивчення історії Голокосту

Олеся Стасюк – генеральна директорка Національного музею "Меморіал жертв Голодомору"

Катерина Чуєва – президентка Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв, генеральна директорка Національного музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків.

Анна Олійник – директорка Центру досліджень визвольного руху

Ігор Кулик – директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті

Ігор Пошивайло – генеральний директор Національного музею Революції Гідності, член Комітету ІКОМ зі збереження культурної спадщини в надзвичайних умовах.


Час: 18 травня, вівторок, 11:00


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Будинок профспілок, майдан Незалежності, 18/2, Київ, стрім на сайті maidanmuseum.org


Захід буде проходити з дотриманням карантинних вимог

Створення Української коаліції пам'яті зініційовано Національним музеєм Революції Гідності. Він став першим українським членом Міжнародної коаліції місць сумління (International Coalition of Sites of Conscience), яка має понад 200 членів у 55 країнах світу.


Акредитація
за телефонами 0963934566, 0442225014, або на пошту пресслужби Національного музею Революції Гідності press@maidanmuseum.org.


Зважаючи на карантинні вимоги, кількість присутніх – обмежена.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.