АНОНС: Музей Майдану зініціював створення Української коаліції пам’яті

Провідні музеї, меморіали та інші інституції складної історії України об’єднуються для розвитку та взаємопідтримки в подоланні глобальних і національних викликів.

Про це "Історичній правді" повідомили у прес службі Музею.

 

18 травня у Міжнародний день музеїв і День пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу Національний музей Революції Гідності спільно з провідними музеями України, громадськими та дослідницькими ініціативами у комеморативній сфері оголошують про створення Української коаліції пам'яті (Ukrainian Coalition of Memory).

"Проблеми історичної правди і політики пам'яті як ніколи гостро стоять перед Україною в умовах російсько-української війни, у час збереження державної незалежності, утвердження національної ідентичності, боротьби за цивілізаційний вектор розвитку й наше майбутнє.

Тому ми разом із соціально відповідальними інституціями та громадськими ініціативами об'єднуємося, щоб протистояти цим викликам, сприяти критичному переосмисленню нашої історії й усвідомленню травматичного досвіду, ствердженню національної ідентичності, та зрештою консолідації суспільства", – пояснює генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.

Коаліція об'єднає інституції складної історії та діалогу задля вирішення замовчуваних, заборонених або болісних питань національної пам'яті.


Серед цілей Коаліції:

- розробка стратегії і платформи спільних дій у сфері національної пам'яті,

- розвиток та безпека музейних закладів та суспільних інституцій,

- захист національних інтересів через формування національної політики і культури пам'яті,

- збереження культурної спадщини,

- взаємопідтримка, обмін досвідом,

- формування та промоція місць сумління, пам'яті та складної історії.


Українське об'єднання інституцій пам'яті тісно співпрацюватиме зі світовими партнерами, зокрема Міжнародною радою музеїв (ІКОМ), Платформою європейської пам'яті та сумління, Міжнародною коаліцією місць сумління та пам'яті (США).

"У всьому світі інституції сумління є просторами пам'яті. Це – історичні місця, музеї та меморіальні ініціативи, які запобігають розвіюванню складної історії для забезпечення справедливішого і гуманнішого майбутнього для кожного з нас. Побудова цього майбутнього потребує нелегких проговорювань і готовності долати розбіжності.

Сприяння таким діалогам є життєво важливою роллю, яку можуть відігравати музеї та історичні місця у зміцненні громадянського суспільства. За останнє десятиліття я бачу, як українські музеї стають більш актуальними та партнерськими відносно громад. Я з великою надією вітаю зусилля, що об'єднують віддані своїй справі українські музеї", – вважає представник Міжнародної коаліції місць сумління та пам'яті Лінда Норріс.

На прес-конференції буде озвучено основні виклики у сфері національної пам'яті, зокрема у репрезентації Великого терору, Голодомору, Другої світової війни, Голокосту й інших злочинів окупаційної влади в Україні, а також драматичних подій сучасності, як Революції Гідності та російсько-українська війна.


У заході візьмуть участь:

Лінда Норріс – музейна експертка, керівник програм Міжнародної коаліції місць сумління (США)

Іван Ковальчук – генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні

Анатолій Подольський – директор Українського центру вивчення історії Голокосту

Олеся Стасюк – генеральна директорка Національного музею "Меморіал жертв Голодомору"

Катерина Чуєва – президентка Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв, генеральна директорка Національного музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків.

Анна Олійник – директорка Центру досліджень визвольного руху

Ігор Кулик – директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті

Ігор Пошивайло – генеральний директор Національного музею Революції Гідності, член Комітету ІКОМ зі збереження культурної спадщини в надзвичайних умовах.


Час: 18 травня, вівторок, 11:00


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Будинок профспілок, майдан Незалежності, 18/2, Київ, стрім на сайті maidanmuseum.org


Захід буде проходити з дотриманням карантинних вимог

Створення Української коаліції пам'яті зініційовано Національним музеєм Революції Гідності. Він став першим українським членом Міжнародної коаліції місць сумління (International Coalition of Sites of Conscience), яка має понад 200 членів у 55 країнах світу.


Акредитація
за телефонами 0963934566, 0442225014, або на пошту пресслужби Національного музею Революції Гідності press@maidanmuseum.org.


Зважаючи на карантинні вимоги, кількість присутніх – обмежена.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".