Німеччина має відмовитись від подвійних стандартів у питанні історичної пам’яті – посол України

Подвійні стандарти в підходах до вшанування пам’яті жертв нацистського режиму є хибними, так само як намагання декого посварити Україну та Польщу в цьому питанні.

Про це в коментарі Укрінформу заявив посол України в ФРН Андрій Мельник, коментуючи статтю у впливовому німецькому журналі DerSpiegel.

 

"Доводиться констатувати, що вибірковий підхід Бундестагу до надзвичайно чутливих питань історичної пам'яті несе у собі великі небезпеки. Адже у багатьох складається враження, що до жертв Другої світової війни на практиці можна застосовувати подвійні стандарти, що одні нації, мовляв, заслуговують на окремий меморіал, а інші – ні. Цього за жодних обставин не можна допустити", - зазначив Мельник.

Україна, запевнив дипломат, всіляко вітає наміри німецького політикуму і суспільства продовжити опрацювання темних сторінок історії, насамперед злочинів нацизму у Східній Європі. Адже той факт, що Третій райх лише в Україні знищив понад 8 мільйонів її жителів, і досі залишається практично невідомим для широкої німецької громадськості, заявив він.

Відтак, зазначив посол, у Києві з великим оптимізмом сприйняли історичне рішення Бундестагу від 9 жовтня 2020 року про спорудження у німецькій столиці "Центру документації, просвіти та пам'яті жертв Другої світової війни й нацистської окупації", який слугуватиме вшануванню також і мільйонів українських жертв гітлеризму (навіть якщо будівництво, згідно з оцінками німецької сторони, може тривати близько 30 років).

Водночас 30 жовтня минулого року німецький парламент ухвалив ще одне важливе рішення – про створення окремого пам'ятника польським жертвам війни.

"Переконаний, що наші польські друзі, які під час німецької окупації втратили майже 6 млн своїх співвітчизників, давно заслужили на достойне вшанування цих величезних жертв. Саме тому ми сердечно радіємо за наших польських братів і сестер, за те, що їх багаторічні зусилля у Берліні увінчалися успіхом, і вже невдовзі у столиці Німеччини постане цей монумент", - сказав український посол.

При цьому він висловив "велике розчарування" тим, що депутати Бундестагу відмовилися підтримати ініціативу Києва щодо такого ж гідного вшанування 8 мільйонів українських жертв нацизму, серед них – понад 5 млн мирних мешканців, включно 1,5 млн українських євреїв, та встановити їм у Берліні такий же меморіальний комплекс.

Українська сторона, за словами Мельника, продовжуватиме наполягати на дійсно рівноправному підході до вшанування жертв нацистської окупації.

Дипломат ще раз закликав Бундестаг переглянути свою позицію та ухвалити єдино правильне справедливе рішення – про спорудження у Берліні вже незабаром гідного меморіалу жителям України, які були замордовані Третім райхом. Це, переконаний він, стане визначальним кроком на шляху історичного примирення.

У статті від 9 січня Der Spiegel звертається до теми "суперечки навколо вшанування пам'яті". У ній видання, зокрема, наводить позицію українського посла, який у своєму листі до депутатів Бундестагу в осені минулого року закликав їх відкласти голосування. Наразі Мельник покладає надію на новий склад Бундестагу, йдеться у статті. "Тема репарацій не є закритою. Ми ніколи не порушували це питання, і я сподіваюсь, що воно ніколи не стоятиме на порядку денному", - зауважив Мельник.

Автор статті звертає увагу на те, що тема спорудження меморіалу обтяжує відносини посла Андрія Мельника з його польським колегою Андржеєм Пржилєбскі. Останній, у "повчальному листі" на адресу посла України Мельника, закинув українцям колабораціонізм з нацистами.

Мельник у відповідь назвав цей лист "безсоромним" та "зайвим доказом того, що польська сторона очевидно намагається монополізувати себе як головну жертву Другої світової війни". Мельник поділився змістом цього листа з депутатами Бундестагу.

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.