УІНП випустив перший ролик про історію степової України. ВІДЕО

Південний міжрегіональний відділ УІНП створив серію краєзнавчих лекцій про степову Україну – «Український Південь», що ставить за мету деконструкцію російських імперських міфів про історію Північного Причорномор'я.

Про це повідомляється на сайті УІНП.

 

"Російська імперська і згодом радянська історіографія брехнею і міфологізацією прибрала до рук історію Південної України: "Дике поле", "безлюдні степи", "татарська орда" і потім раптом – "Новоросія".

Тож цією серією краєзнавчих роликів ми хочемо спростувати багато міфів, які утворювали брехливий метанаратив російської історії, та розказати, що на території Північного Причорномор'я довгий час проживали пліч-о-пліч з українцями інші народи, допоки сюди не прийшла російська імперська колонізація", - розповів начальник Південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк.

Як зазначається, всього буде оприлюднено п'ять лекцій, що висвітлюють різні аспекти історії Південної України.

Перший фільм краєзнавчого проєкту - "Український Південь: Історія Білгород-Дністровського" розповідає строкату історію колишнього Аккерману, стіни якого пам'ятають майже десяток імперій і стільки ж різних історичних епох. Утім, є у міста й український стрижень, що залишався тут із Середніх віків по сьогодні.

Ролик розробила студія ONYKO Films. Консультанти ролика - доцент кафедри історії України Одеського національного університету ім. І. Мечникова Володимир Полторак; співробітник відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор'я Інституту археології Олег Савельєв; директор КП "Фортеця" Олександр Морозов; завідувач кафедри історії України Південноукраїнського педагогічного університету ім. К. Ушинського Андрій Красножон.


Нагадуємо
, що інформаційно-просвітницька кампанія "Південь без міфів" стартувала у липні 2020 року.

Теми

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.