На честь 160-річчя Чикаленка представили документальний фільм та поштову марку

До 160 річниці з дня народження Євгена Чикаленка УІНП презентує документальний фільм “Меценат України – Євген Чикаленко”, зроблений на замовлення Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті.

Про це йдеться на сайті УІНП.

 

У короткометражному фільмі розповідь про Євгена Чикаленка ведеться від імені історика, який здійснює подорож до місця народження, до рідної землі мецената. Пам'ять про нього пов'язується з об'єктами – пансіоном, де він вчився в Одесі, книжками, які він сам видавав та допомагав видавати українським письменникам та науковцям, після цього знайомства з одеським періодом розпочинається подорож.

Залізнична станція, де Чикаленко сідав на потяг і прибував додому, і де так само бували Володимир Винниченко, Сергій Єфремов та інші друзі Чикаленка. Нарешті, Перешори – руїни храму, побудованого родиною Чикаленка, і його Земля.

Селяни в Перешорах пам'ятають дивного пана. Спогади Чикаленка яскраво змальовують його рідну землю, яку він за своїм висловом "Скільки вже землі продав на "Раду"", тобто на видавництво першої україномовної щоденної газети Наддніпрянської України.

Документальний фільм розробила студія ONYKO Films. Ініціаторами та координаторами інформаційно-просвітницької кампанії виступив Південний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам'яті.

Консультантами ролику виступили доцент кафедри Історії України ОНУ імені І.І.Мечникова Володимир Полторак та начальник Південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк.

У той же час, Укрпошта вводить в обіг поштову марку із зображенням портрету Євгена Чикаленка. Випуск марки ініційовано Українським інститутом національної пам'яті.

Марка випущена тиражем 130 тисяч примірників. Номінальна вартість марки – V (еквівалент 10,50 грн), що відповідає тарифу на пересилання листа масою до 50 г у межах України.

Дев’ять імен: репресована свобода

Народи Балтії у 1918-1920 рр. зуміли здобути та захистити незалежність. У Литві, Латвії та Естонії утворилися національні держави. Втім, у 1940 р. після окупації балтійських держав Червоною армією, між жорна радянських репресій потрапили представники усіх груп політичних еліт трьох країн, без різниці, якою була їхня попередня орієнтація – демократична чи вождистська.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.