В Ірландії опублікували звіт про смертність в «будинках матері та дитини»

В Ірландії опублікували звіт про притулки для одиноких матерів та їхніх дітей, які діяли з 1920-х по 1990-і роки.

Про це пише "Русская служба Би-би-си".

 
фото: reuters

У спеціальній доповіді розповідається про долю 56 тисяч жінок. Всього в Ірландії існувало 18 таких будинків. Зазвичай цими закладами управляли черниці і католицькі священники. Останні такі притулки закрили лише в 1998 році. Вони фінансувалися державою, а діти звідти нерідко потрапляли в інші родини без згоди матерів.

У звіті також зазначається, що значною мірою відповідальність за те, що дівчата потрапляли до притулків для матері й дитини, лежить на їхніх сімʼях. У звіті наводяться анонімні свідчення про те, що породіль ображали, принижували і били. Деяким матерям, які часто ставали жертвами зґвалтувань та інцесту, не було й 13 років.

Особливу увагу в доповіді присвячено ставленню до дітей у цих притулках. За час існування таких будинків у них померло 9 тисяч дітей. Рівень дитячої смертності там перевищував офіційний показник практично в пʼять разів. До 1960-х років дітей у них не рятували, і шанси вижити там були значно нижчі, ніж у звичайних сімʼях. Від чого конкретно вмирали діти, у звіті не повідомляється.

Зʼясувалося також, що дітей з 1943 по 1973 рік використовували при тестуванні нових видів вакцин.

Премʼєр-міністр Ірландії Міхал Мартін заявив, що у трагедії винне все суспільство. "Ми зробили це самі з собою, ми дуже погано вчинили з цими жінками", — сказав він. Мартін перепросив від імені держави, зазначивши, що доповідь висвітлила повну відсутність емпатії, розуміння і співчуття протягом тривалого періоду.

Глава католицької церкви Ірландії також вибачився перед усіма потерпілими і підтримав спроби розібратися у тому, що відбувалося в ті роки.

У доповіді не повідомляється про фінансові виплати, але ірландський уряд заявив, що певні групи отримають компенсацію. Влада також пообіцяла ухвалити закон, який дозволить ексгумувати останки дітей, а матері отримають доступ до інформації про своїх дітей.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".