Історичний музей Дніпра назвав безпечні для селфі фотозони

Дніпропетровський національний історичний музей імені Яворницького запросив усіх охочих долучитися до Міжнародного дня музейних селфі, зробивши безпечні "карантинні" фото

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сторінці закладу в Фейсбуці

"Історичний музей вже всьоме долучається до відзначення щорічного Дня музейного селфі. Навіть локдаун нам не перешкода. Але через закриття музею та його відділів, ми пропонуємо зробити селфі на вулиці. До Вашої уваги відразу дві фотозони: кам'яні ідоли і військова техніка. Також селфі можна робити і на фоні музейних будівель", – йдеться в повідомленні.

Фотографуватися пропонують у період з 18 по 24 січня, публікувати світлини потрібно під постом у Фейсбуці чи на власній сторінці у соцмережі. Щоб взяти участь у розіграші призів від музею, потрібно поставити хештеги #Museumselfieday, #Museumselfie і #DNIM. Переможця визначатимуть за кількістю набраних уподобань. Оголошення переможців відбудеться 25 січня.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.