Спецпроект

У Дніпрі відкрили оновлений пам’ятник жертвам Голодомору

У Дніпрі, на привокзальній площі, відкрили оновлений пам’ятник жертвам Голодомору – поклонний кам'яний хрест.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

Cаме на цій площі на початку 30-х років ХХ століття помирали українські селяни, котрі тікали з голодних сіл до міста.

Раніше на цьому місці стояв дерев'яний хрест, встановлений активістами у 2006 році. Новий хрест виготовлений з граніту.

Як розповіла директорка КЗ "Музей спротиву Голодомору" Лілія Богачева, це – громадська ініціатива та результат злагодженої роботи громадських об'єднань.

Хрест вирішили встановити та освятити напередодні Міжнародного дня пам'яті жертв злочинів геноциду, який відзначатиметься 9 грудня. Організатори готують документи та історичну довідку для затвердження цього хреста як культурної пам'ятки.

 

Міжнародний день пам'яті жертв злочинів геноциду проголошений резолюцією Генасамблеї ООН у вересні 2005 року.

Ця дата обрана тому, що саме 9 грудня 1948 року була прийнята Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Відзначення започатковане з метою підвищення обізнаності суспільства про положення Конвенції, вшанування пам'яті людей, які стали жертвами геноциду та недопущення подібних злочинів у майбутньому.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.