Спецпроект

У Дніпрі відкрили оновлений пам’ятник жертвам Голодомору

У Дніпрі, на привокзальній площі, відкрили оновлений пам’ятник жертвам Голодомору – поклонний кам'яний хрест.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

Cаме на цій площі на початку 30-х років ХХ століття помирали українські селяни, котрі тікали з голодних сіл до міста.

Раніше на цьому місці стояв дерев'яний хрест, встановлений активістами у 2006 році. Новий хрест виготовлений з граніту.

Як розповіла директорка КЗ "Музей спротиву Голодомору" Лілія Богачева, це – громадська ініціатива та результат злагодженої роботи громадських об'єднань.

Хрест вирішили встановити та освятити напередодні Міжнародного дня пам'яті жертв злочинів геноциду, який відзначатиметься 9 грудня. Організатори готують документи та історичну довідку для затвердження цього хреста як культурної пам'ятки.

 

Міжнародний день пам'яті жертв злочинів геноциду проголошений резолюцією Генасамблеї ООН у вересні 2005 року.

Ця дата обрана тому, що саме 9 грудня 1948 року була прийнята Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Відзначення започатковане з метою підвищення обізнаності суспільства про положення Конвенції, вшанування пам'яті людей, які стали жертвами геноциду та недопущення подібних злочинів у майбутньому.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.