АНОНС: онлайн-зустріч «Україна Соборна»

21 січня 2021 року Український інститут національної пам’яті проведе онлайн-зустріч «Україна Соборна»

Захід приурочено до 102-ої річниці проголошення Акта Злуки Української та Західноукраїнської народних республік. Переглянути трансляцію можна на фейсбук-сторінці УІНП. Початок – 21 січня о 12:00.
Як зазначають організатори, ідея заходу полягає в тому, щоби зібрати представників з різних областей з нагоди Дня Соборності України задля обговорення таких питань:
- які події відбувалися в їхньому регіоні 100 років тому?
- як відроджувалося свято Соборності в краї?
- які проблеми з минулого залишаються актуальними сьогодні?
- як бачиться соборність України в майбутньому?
У включенні беруть участь представники територіальних органів Інституту та запрошені - люди різних професій (історики, філософи, політологи тощо).
Мета: актуалізувати тему необхідності консолідації, популяризувати знання про події Української революції, зокрема шлях українства до проголошення Акта Злуки 1919 року, показати, що ми відповідальні за пам'ять про минуле та творення майбутнього, реально оцінюємо виклики сучасності та вміємо об'єднуватися перед ними.
У заході візьмуть участь представники Києва, Дніпра, Вінниці, Одеси, Луцька, Чернігова, Харкова та Рівного. 
 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.