АНОНС: онлайн-зустріч «Україна Соборна»

21 січня 2021 року Український інститут національної пам’яті проведе онлайн-зустріч «Україна Соборна»

Захід приурочено до 102-ої річниці проголошення Акта Злуки Української та Західноукраїнської народних республік. Переглянути трансляцію можна на фейсбук-сторінці УІНП. Початок – 21 січня о 12:00.
Як зазначають організатори, ідея заходу полягає в тому, щоби зібрати представників з різних областей з нагоди Дня Соборності України задля обговорення таких питань:
- які події відбувалися в їхньому регіоні 100 років тому?
- як відроджувалося свято Соборності в краї?
- які проблеми з минулого залишаються актуальними сьогодні?
- як бачиться соборність України в майбутньому?
У включенні беруть участь представники територіальних органів Інституту та запрошені - люди різних професій (історики, філософи, політологи тощо).
Мета: актуалізувати тему необхідності консолідації, популяризувати знання про події Української революції, зокрема шлях українства до проголошення Акта Злуки 1919 року, показати, що ми відповідальні за пам'ять про минуле та творення майбутнього, реально оцінюємо виклики сучасності та вміємо об'єднуватися перед ними.
У заході візьмуть участь представники Києва, Дніпра, Вінниці, Одеси, Луцька, Чернігова, Харкова та Рівного. 
 

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.