У Новгороді-Сіверському закрили справу через портрети Леніна і Сталіна

Слідчі не побачили в портретах Володимира Леніна та Йосипа Сталіна, розташованих на водонопірній вежі в Новгороді-Сіверському (Чернігівська область), пропаганди комуністичного тоталітарного режиму та закрили справу через «відсутність складу правопорушення».

Про це повідомив співзасновник проєкту "Декомунізація.Україна" Вадим Поздняков у Facebook.

 

"За результатами досудового розслідування слідчі ухвалили рішення закрити провадження на підставі ч. 1 ст. 284 (відсутність у діянні складу кримінального правопорушення) Кримінально-процесуального кодексу України", — заявили у прокуратурі.

У прокуратурі також зазначили, що інші провадження через використання символіки тоталітарного режиму не розслідують. Місцева влада теж не ухвалює жодних рішень щодо демонтажу цих портретів.

Поліція закрила справу щодо непроведення демонтажу портретів Леніна і Сталіна. Правоохоронці завершили розслідування і...

Опубліковано Pozdniakov Vadym Понеділок, 25 січня 2021 р.

"Будь-яких рішень стосовно зображень Леніна і Сталіна міська рада не ухвалювала", — йдеться у відповіді мерії.


Нагадуємо, що мозаїчні портрети Леніна та Сталіна були розміщені в 1930-х роках у центрі міста на водонапірній вежі. У 2017 році Український інститут національної пам'яті вимагав їх прибрати, посилаючись на закон про засудження тоталітарних режимів. Згодом обласна прокуратура розпочала кримінальне провадження за фактом пропаганди символіки комуністичного тоталітарного режиму.

Тодішній мер міста Олег Бондаренко наполягав, що портрети не є символами комунізму, та відмовлявся їх демонтувати. Він вважав, що їх хочуть зняти "агенти ФСБ, яким потрібно розхитати ситуацію у прикордонному місті". У 2019 році питання про демонтаж виносили на засідання міськради, але більшість його не підтримала.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.