У Новгороді-Сіверському закрили справу через портрети Леніна і Сталіна

Слідчі не побачили в портретах Володимира Леніна та Йосипа Сталіна, розташованих на водонопірній вежі в Новгороді-Сіверському (Чернігівська область), пропаганди комуністичного тоталітарного режиму та закрили справу через «відсутність складу правопорушення».

Про це повідомив співзасновник проєкту "Декомунізація.Україна" Вадим Поздняков у Facebook.

 

"За результатами досудового розслідування слідчі ухвалили рішення закрити провадження на підставі ч. 1 ст. 284 (відсутність у діянні складу кримінального правопорушення) Кримінально-процесуального кодексу України", — заявили у прокуратурі.

У прокуратурі також зазначили, що інші провадження через використання символіки тоталітарного режиму не розслідують. Місцева влада теж не ухвалює жодних рішень щодо демонтажу цих портретів.

Поліція закрила справу щодо непроведення демонтажу портретів Леніна і Сталіна. Правоохоронці завершили розслідування і...

Опубліковано Pozdniakov Vadym Понеділок, 25 січня 2021 р.

"Будь-яких рішень стосовно зображень Леніна і Сталіна міська рада не ухвалювала", — йдеться у відповіді мерії.


Нагадуємо, що мозаїчні портрети Леніна та Сталіна були розміщені в 1930-х роках у центрі міста на водонапірній вежі. У 2017 році Український інститут національної пам'яті вимагав їх прибрати, посилаючись на закон про засудження тоталітарних режимів. Згодом обласна прокуратура розпочала кримінальне провадження за фактом пропаганди символіки комуністичного тоталітарного режиму.

Тодішній мер міста Олег Бондаренко наполягав, що портрети не є символами комунізму, та відмовлявся їх демонтувати. Він вважав, що їх хочуть зняти "агенти ФСБ, яким потрібно розхитати ситуацію у прикордонному місті". У 2019 році питання про демонтаж виносили на засідання міськради, але більшість його не підтримала.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…

Генерал Олександр Удовиченко. Представник розвідки УНР у Франції

Генерал-полковник Армії УНР Олександр Удовиченко по праву входить до військової еліти Української революції 1917–1921 років. Він командував Третьою залізною стрілецькою дивізією, що вважалася однією з найбоєздатніших частин Армії УНР, обіймав низку інших відповідальних посад в українській армії і зажив слави вмілого й відважного командира.

Забути майдан?

«Ніколи більше», «Ми завжди пам’ятатимемо» – слова, які найчастіше чуємо у громадянських епітафіях, політичних заявах, телевізійних новинах, на комеморативних церемоніях, у меморіальному, музейному чи освітньому просторі

Неофіти українства: Софія Русова

Українці, які зреклися своєї мови та історії, на жаль, не є чимось винятковим для нашого народу. Таких було багато і триста, і сто років тому. Вистачає їх в Україні й сьогодні. З іншого боку ми дуже мало знаємо і говоримо про тих, хто, не будучи українцем за походженням, став ним за переконанням. Таких людей в нашій історії було чимало. Зазвичай ми якось буденно констатуємо неукраїнське походження окремих представників української еліти, згадуємо про це якось між іншим, як про таку собі дивакуватість - от, мовляв, і таке буває