АНОНС: лекція «Таємне висвячення: як відновлювали Київську православну митрополію 400 років тому»

Чому висвячення єрусалимським патріархом Феофаном Йова Борецького на київського митрополита в жовтні 1620 року відбулося пізно ввечері і без зайвих свідків? Чому за спинами церковних ієрархів зблискувала козацька шабля?

 
Висвячення єрусалимським патріархом Феофаном Йова Борецького на київського митрополита в жовтні 1620 року є хрестоматійною подією, відомою багатьом ще зі шкільної лави. Її зазвичай трактують як ключовий епізод боротьби православного духовенства та запорозького козацтва з ополяченням та окатоличенням.

На лекції зосередимося на незвичних обставинах цього висвячення, чому воно відбулося пізно ввечері і без зайвих свідків? Чому за спинами церковних ієрархів зблискувала козацька шабля? Як участь у висвяченні позначилася на репутації козаків і чому ця подія спричинила масштабні зміни в українській історії?

Тематично й сюжетно лекція пов'язана з виставкою "Таємне висвячення: як відновлювали Київську православну митрополію 400 років тому", що є спільним проектом музею з Національним заповідником "Києво-Печерська лавра" та Національною бібліотекою України ім. В. І. Вернадського. Тож під час заходу можна буде оглянути артефакти, що належали героям, згаданим на лекції.

Лекцію проведе співкуратор виставки ЯРОСЛАВ ЗАТИЛЮК, кандидат історичних наук, науковий співробітник музею та Інституту історії України Національної академії наук України, старший викладач Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Початок лекції у суботу, 20 лютого о 15:00.
Адреса: вул. Володимирська, 2.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…

Генерал Олександр Удовиченко. Представник розвідки УНР у Франції

Генерал-полковник Армії УНР Олександр Удовиченко по праву входить до військової еліти Української революції 1917–1921 років. Він командував Третьою залізною стрілецькою дивізією, що вважалася однією з найбоєздатніших частин Армії УНР, обіймав низку інших відповідальних посад в українській армії і зажив слави вмілого й відважного командира.

Забути майдан?

«Ніколи більше», «Ми завжди пам’ятатимемо» – слова, які найчастіше чуємо у громадянських епітафіях, політичних заявах, телевізійних новинах, на комеморативних церемоніях, у меморіальному, музейному чи освітньому просторі

Неофіти українства: Софія Русова

Українці, які зреклися своєї мови та історії, на жаль, не є чимось винятковим для нашого народу. Таких було багато і триста, і сто років тому. Вистачає їх в Україні й сьогодні. З іншого боку ми дуже мало знаємо і говоримо про тих, хто, не будучи українцем за походженням, став ним за переконанням. Таких людей в нашій історії було чимало. Зазвичай ми якось буденно констатуємо неукраїнське походження окремих представників української еліти, згадуємо про це якось між іншим, як про таку собі дивакуватість - от, мовляв, і таке буває