АНОНС: лекція «Таємне висвячення: як відновлювали Київську православну митрополію 400 років тому»

Чому висвячення єрусалимським патріархом Феофаном Йова Борецького на київського митрополита в жовтні 1620 року відбулося пізно ввечері і без зайвих свідків? Чому за спинами церковних ієрархів зблискувала козацька шабля?

 
Висвячення єрусалимським патріархом Феофаном Йова Борецького на київського митрополита в жовтні 1620 року є хрестоматійною подією, відомою багатьом ще зі шкільної лави. Її зазвичай трактують як ключовий епізод боротьби православного духовенства та запорозького козацтва з ополяченням та окатоличенням.

На лекції зосередимося на незвичних обставинах цього висвячення, чому воно відбулося пізно ввечері і без зайвих свідків? Чому за спинами церковних ієрархів зблискувала козацька шабля? Як участь у висвяченні позначилася на репутації козаків і чому ця подія спричинила масштабні зміни в українській історії?

Тематично й сюжетно лекція пов'язана з виставкою "Таємне висвячення: як відновлювали Київську православну митрополію 400 років тому", що є спільним проектом музею з Національним заповідником "Києво-Печерська лавра" та Національною бібліотекою України ім. В. І. Вернадського. Тож під час заходу можна буде оглянути артефакти, що належали героям, згаданим на лекції.

Лекцію проведе співкуратор виставки ЯРОСЛАВ ЗАТИЛЮК, кандидат історичних наук, науковий співробітник музею та Інституту історії України Національної академії наук України, старший викладач Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Початок лекції у суботу, 20 лютого о 15:00.
Адреса: вул. Володимирська, 2.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть