Мер Черкас виступив проти повернення історичних назв вулицям

Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко накладе вето на рішення міської ради щодо перейменування восьми вулиць.

Про це він заявив на своїй сторінці у Фейсбуці, передає видання 18000.

 

Зокрема, Бондаренко заявив, що з розумінням ставиться до перейменування вулиць на честь Івана Мазепи та Василя Стуса. Натомість не розуміє, навіщо називати вулиці Сінна або Хмільник. Варто зазначити, що обидва перейменування – це повернення історичних назв вулицям.

– Я отримав тисячі дзвінків, десятки звернень. У нашому місті є багато видатних людей, я думаю, що в честь них можна було б назвати багато вулиць, – заявив мер міста.

Зокрема, він запропонував назвати вулицю на честь Олександри Шулежко, яка в роки німецької окупації врятувала від смерті і голоду 102 дітей.

– Ні, наші патріоти вважають, що краще назвати на Хмільник або Сінну, тому що Шулежко врятувала, зокрема, 25 єврейських діток, – обурився Бондаренко.

Насамкінець він анонсував накладання вето на таке рішення депутатів.

– Скажу нашим шановним депутатам, що краще поробити ці вулиці, поасфальтувати їх, а потім перейменовувати, – резюмував міський голова.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.