Мер Черкас виступив проти повернення історичних назв вулицям

Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко накладе вето на рішення міської ради щодо перейменування восьми вулиць.

Про це він заявив на своїй сторінці у Фейсбуці, передає видання 18000.

 

Зокрема, Бондаренко заявив, що з розумінням ставиться до перейменування вулиць на честь Івана Мазепи та Василя Стуса. Натомість не розуміє, навіщо називати вулиці Сінна або Хмільник. Варто зазначити, що обидва перейменування – це повернення історичних назв вулицям.

– Я отримав тисячі дзвінків, десятки звернень. У нашому місті є багато видатних людей, я думаю, що в честь них можна було б назвати багато вулиць, – заявив мер міста.

Зокрема, він запропонував назвати вулицю на честь Олександри Шулежко, яка в роки німецької окупації врятувала від смерті і голоду 102 дітей.

– Ні, наші патріоти вважають, що краще назвати на Хмільник або Сінну, тому що Шулежко врятувала, зокрема, 25 єврейських діток, – обурився Бондаренко.

Насамкінець він анонсував накладання вето на таке рішення депутатів.

– Скажу нашим шановним депутатам, що краще поробити ці вулиці, поасфальтувати їх, а потім перейменовувати, – резюмував міський голова.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.