Поліція з'ясовує, як у міськраді Харкова з'явився макет ордена Леніна

На звернення громадських активістів поліція почала перевірку за фактом відновлення макета ордена Леніна у холі Харківської міської ради.

Про це повідомив у Фейсбуці лідер ГО "Світанок" Вадим Поздняков.

 

"У діях харківських чиновників є склад злочину за статтею 436-1 ККУ, і ми будемо домагатися відкриття кримінальної справи", - написав громадський активіст.

Згадана стаття (виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів) передбачає від 5 до 10 років ув'язнення.

Поздняков також виклав текст відповіді, яку йому надав з приводу його звернення на урядову гарячу лінію начальник слідчого управління ГУ Нацполіції в Харківській області Сергій Чиж:

"Наразі перевірка за викладеними вами доводами триває. За результатами розгляду буде прийнято рішення, про що вас буде повідомлено Харківським районним управлінням поліції №3 ГУНП в Харківській області в установленому законом порядку".

Як розповіли в ГО "Світанок", у лютому барельєф із зображенням Леніна громадські активісти зняли зі стіни. Але після приїзду поліції працівники мерії знову повісили макет ордена на стіну.

"Ми тримаємо руку на пульсі й не дамо спустити на гальмах відновлення комуністичної символіки у Харкові", - наголошують активісти.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".