Дослідження скульптури заперечило авторство да Вінчі

Леонардо да Вінчі не створював восковий бюст богині квітів та весни Флори, що зберігається в берлінському музеї Боде. Таку заяву зробили вчені з Франції та Німеччини.

Про це повідомляє The History Blog.

 

Вони створили нову методику радіовуглецевого датування, проаналізували деревину, папір та текстиль зі скульптури та встановили, що її виготовили між 1704 та 1950 роками – щонайменше за декілька сторіч після смерті легендарного митця та винахідника.

Також віск майже цілком складався зі спермацету, який добували із жиру з голови кашалотів. Матеріал був популярним серед митців та виготовлювачів свічок XIX ст.

Науковці розповіли, що бюст Флори вважали витвором да Вінчі через схожий візуальний стиль. Скульптуру придбав 1909 року в Лондоні за 185 тис. золотих марок директор музею Вільгельм Боде.

З того часу суперечки щодо авторства не вщухали. Адже раніше не знаходили жодної воскової скульптури епохи Відродження, як і жодної іншої збереженої скульптури да Вінчі. Щодо цієї проблеми дебатували навіть у Рейхстазі, а двоє вчених викликали одне одного на смертельну дуель.

Директор музею Гамбурга Густав Паулі вважав, що справжнім автором бюсту був британський скульптор Річард Кокле Лукас (1800-1883). Його витвори "Жінка та крилата жінка", "Леда та лебідь" схожі за матеріалами виготовлення та показали схоже з бюстом датування.

Крім того, його син, художник Елберт Дюрер Лукас, на початку XX ст. стверджував, що батько виготовив бюст переплавивши купу свічок, у що Боде не вірив. Помер 1929 року, переконаний у своїй правоті.

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"