У Рівному вандали понищили дві пам'ятні дошки

На кладовищі в районі Грабника у Рівному повалили пам'ятний знак Борцям за волю України, закатованим у 40-50-ті роки ХХ століття, а також зірвали барельєф із надгробної плити на могилі загиблих партизан

Про це повідомляє Суспільне.Новини.

 

Пам'ятний знак Борцям за волю України є одним із восьми, встановлених на місці масових поховань рівнян, розстріляних німецьким гестапо, а згодом і радянським НКВС. Саме тут поховано рештки, зокрема, і Ніла Хасевича, Дмитра Клячківського та Хариті Кононенко.

На могилі загиблих партизан вандали зірвали з надгробної плити барельєф.

За обома фактами в поліції відкрили кримінальні провадження. Ці випадки кваліфікують як наруга над могилою (частиною 1 статті 297 Кримінального кодексу України). Відповідальність, що передбачена за це правопорушення, – штраф до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто до 3400 гривень, або арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років чи позбавлення волі на той самий строк.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.