На Київщині віднайдено могилу козака Армії УНР

На кладовищі села Жорнівка Боярської територіальної громади виявлено могилу козака полку імені Івана Мазепи Армії УНР Павла Гапченка

Про це повідомив історик Андрій Ковальов.

Деякий час тому дослідник віднайшов в архіві анкету козака кінного полку імені Івана Мазепи 2-ої Волинської дивізії Армії УНР Павла Гапченка з Жорнівки на Київщині. Павло Гапченко зголосився до Армії УНР у 1919 року і боровся за незалежність України, аж до відходу українського війська на захід. У 1921 році був інтернований і потрапив до табору Каліш. Наприкінці 1922 року повернувся до рідної Жорнівки, зайнятої російсько-більшовицькими військами.
На диво, Гапченко не був знищений більшовиками. Працював лісником. Помер кінний мазепинець у рідному селі у 1965 році. У Жорнівці збереглася не лише могила, а й хата кінного мазепинця.
 
 

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка