На Київщині віднайдено могилу козака Армії УНР

На кладовищі села Жорнівка Боярської територіальної громади виявлено могилу козака полку імені Івана Мазепи Армії УНР Павла Гапченка

Про це повідомив історик Андрій Ковальов.

Деякий час тому дослідник віднайшов в архіві анкету козака кінного полку імені Івана Мазепи 2-ої Волинської дивізії Армії УНР Павла Гапченка з Жорнівки на Київщині. Павло Гапченко зголосився до Армії УНР у 1919 року і боровся за незалежність України, аж до відходу українського війська на захід. У 1921 році був інтернований і потрапив до табору Каліш. Наприкінці 1922 року повернувся до рідної Жорнівки, зайнятої російсько-більшовицькими військами.
На диво, Гапченко не був знищений більшовиками. Працював лісником. Помер кінний мазепинець у рідному селі у 1965 році. У Жорнівці збереглася не лише могила, а й хата кінного мазепинця.
 
 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.