МЗС закликає світ визнати депортацію кримських татар геноцидом

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба закликав міжнародну спільноту визнати сталінську депортацію 1944 року геноцидом кримськотатарського народу.

Про це дипломат заявив на онлайн-брифінгу у вівторок, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Хочу звернутися до міжнародної спільноти із закликом засудити цей злочин та визнати депортацію тим, чим вона насправді була – геноцидом кримськотатарського народу", - сказав Кулеба.

Він констатував, що сьогодні Росія продовжує системно придушувати кримськотатарський народ – припиняє діяльність меджлісу, витісняє незалежні ЗМІ з окупованого Криму, проводить утиски за релігійною ознакою, позбавляє кримських татар майнових та мовних прав, фабрикує кримінальні звинувачення проти них.

"Але ми не складемо руки і не зупинимося до тих пір, поки ці злочини не будуть припинені, Росія не піде з Криму, і там не будуть створені після повернення української влади усі можливості для вільного розвитку і процвітання Кримського півострова та кримськотатарського народу. Зокрема, цим питання буде присвячена робота Кримської платформи", - акцентував очільник МЗС.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.