МЗС закликає світ визнати депортацію кримських татар геноцидом

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба закликав міжнародну спільноту визнати сталінську депортацію 1944 року геноцидом кримськотатарського народу.

Про це дипломат заявив на онлайн-брифінгу у вівторок, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Хочу звернутися до міжнародної спільноти із закликом засудити цей злочин та визнати депортацію тим, чим вона насправді була – геноцидом кримськотатарського народу", - сказав Кулеба.

Він констатував, що сьогодні Росія продовжує системно придушувати кримськотатарський народ – припиняє діяльність меджлісу, витісняє незалежні ЗМІ з окупованого Криму, проводить утиски за релігійною ознакою, позбавляє кримських татар майнових та мовних прав, фабрикує кримінальні звинувачення проти них.

"Але ми не складемо руки і не зупинимося до тих пір, поки ці злочини не будуть припинені, Росія не піде з Криму, і там не будуть створені після повернення української влади усі можливості для вільного розвитку і процвітання Кримського півострова та кримськотатарського народу. Зокрема, цим питання буде присвячена робота Кримської платформи", - акцентував очільник МЗС.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.