АНОНС: лекція «Меморіальні пам’ятки родини Розумовських в колекції НМІУ-МІКУ»

У національному історичному музеї України розповідатимуть про пам'ятки родини Розумовських

Історію кожного народу творять найкращі його представники. Про їхній внесок у державне піднесення свідчать збережені пам'ятки.
Окрему групу цих реліквій становлять особисті речі видатних історичних постатей, які є надбанням колекції НМІУ-МІКУ.

 

На загальному історичному тлі вони не тільки розкривають реалії історичного буття, а й виокремлюють суспільних провідників, надаючи їхнім образам об'ємності.
Українська еліта, формуючись сама, формувала суспільство та державу.

Поважне місце серед представників української еліти XVIII ст. належить родині Розумовських, а саме Кирилу Розумовському (1750–1764) – останньому володарю гетьманської булави на Лівобережній Україні.

Лектор Оксана Терещук – наукова співробітниця Музею історичних коштовностей України, філіалу Національного музею історії України.

Початок лекції у п'ятницю, 28 травня о 16:00.

Адреса: вул. Володимирська, 2.

Вхід до музею на лекцію – 140 грн (пільговий – 100 грн).

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.