АНОНС: лекція «Меморіальні пам’ятки родини Розумовських в колекції НМІУ-МІКУ»

У національному історичному музеї України розповідатимуть про пам'ятки родини Розумовських

Історію кожного народу творять найкращі його представники. Про їхній внесок у державне піднесення свідчать збережені пам'ятки.
Окрему групу цих реліквій становлять особисті речі видатних історичних постатей, які є надбанням колекції НМІУ-МІКУ.

 

На загальному історичному тлі вони не тільки розкривають реалії історичного буття, а й виокремлюють суспільних провідників, надаючи їхнім образам об'ємності.
Українська еліта, формуючись сама, формувала суспільство та державу.

Поважне місце серед представників української еліти XVIII ст. належить родині Розумовських, а саме Кирилу Розумовському (1750–1764) – останньому володарю гетьманської булави на Лівобережній Україні.

Лектор Оксана Терещук – наукова співробітниця Музею історичних коштовностей України, філіалу Національного музею історії України.

Початок лекції у п'ятницю, 28 травня о 16:00.

Адреса: вул. Володимирська, 2.

Вхід до музею на лекцію – 140 грн (пільговий – 100 грн).

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.