"Батьківщину-Мати" в Києві можуть приватизувати – ЗМІ

Суд ухвалив рішення про можливість приватизації землі та нерухомості Національного музею історії України у Другій світовій війні

Про це повідомляє Економічна правда.

 

У 2015 році ТОВ "Архітектурна майстерня Інка" уклало договір з Фондом держмайна про оренду частини приміщень Національного музею історії України у Другій світовій війні. Відповідно до договору на той момент приватизація цих об'єктів була заборонена за жодних умов.

У грудні 2020 року орендатор звернувся до Господарського суду Києва з вимогою визнати договір недійсним та дозволити їм приватизацію частини меморіального комплексу.

У лютому 2021 року суд ухвалив рішення про можливість приватизації землі та орендованої нерухомості.

Міністерство культури України подало апеляцію, яка була задоволена і справа була передана на новий судовий розгляд. Згодом нову апеляцію подала "Архітектурна майстерня "Інка", яку Міністерство культури проігнорувало.

Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна" передбачає можливість приватизації майна меморіальних компексів, якщо воно не використовується понад три роки та немає планів використовувати його надалі.

Суд вважає, що оскаржуване майно не належить Музею, а перебувало лише в управлінні Музею. А відтак - підлягає приватизації.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.