У Києві 10 травня відзначать 101-й рік визволення від більшовиків

У травні 1920 року українсько-польські війська витіснили з Києва Червону армію та провели парад на Хрещатику.

У Києві 10 травня відбудуться заходи, які присвячені 101-й річниці визволення Києва від більшовиків. Про це повідомляє Корреспондент.

 
Пам'ятник "Старшинам Армії УНР – уродженцям м. Києва"

"У рамках відзначень представники громадськості, Збройних сил України, Українського інституту національної пам'яті, Міністерства закордонних справ України, Державної служби етнополітики та свободи совісті, Польського інституту в Києві вшанують пам'ять українських і польських воїнів", - йдеться в повідомленні.

Відзначається, що спільна молитва, покладання квітів і військова сальва на честь українсько-польського союзу зброї відбудуться:


О 11:00 – біля пам'ятника "Старшинам Армії УНР – уродженцям м. Києва" (вул. Маршала Малиновського).

О 13:00 – на могилі воїнів Війська Польського на Байковому кладовищі (вул. Байкова, 6).


Також повідомляється, що на заходах нестимуть почесну варту військово-історичні реконструктори Армії УНР (ВІК "Повстанець") і Війська Польського ("Під знаком Орла").

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.