На Дніпропетровщині перепоховали останки скіфського воїна

На місці вже встановили гранітний пам’ятник скіфському воїну

На Дніпропетровщині, біля селища Токівського, перепоховали останки скіфського воїна. Про це Радіо Свобода повідомив завідувач відділу археології Дніпропетровського національного історичного музею імені Яворницького Олександр Старіков.

 

За його словами, останки знайшли під час археологічно експедиції п'ять років тому. Їх дослідили антропологи зі столичного Інституту археології НАН України.

"Відомо, що це був європеоїд, молодий хлопець 20-25 років. У нього був перелом стегна. Не було чотирьох передніх зубів. Поряд з ним був довгий ніж або меч. Він не вцілів, ґрунт такий, що залишилися тільки корозовані контури предмета", – розповів фахівець.

Як зазначив Олександр Старік, перепоховання останків за участі громади зробили на прохання місцевих активістів. На місці вони вже встановили гранітний пам'ятник скіфському воїну.

"Зазвичай ми це робимо без пафосу – завжди повертаємо останки туди, де ми їх знайшли. Але у цьому випадку це відбулося за участі громади. Громада наполягала, що вони хочуть знати, ким були їхні предки, як вони виглядали", – сказав історик.

Наразі на пам'ятці відновилися дослідницькі роботи. Як зазначив керівник археологічної експедиції, виникнення об'єкта належить до доби середньої бронзи, містить він і скіфський культурний шар.

"Пам'ятка – комплексна. Нас покликали її досліджувати, бо там були знайдені предмети Доби козацтва, однак ми виявили, що ця пам'ятка набагато давніша. Ми виявили кам'яні заклади доби бронзи, жертовник доби бронзи, кілька скарбів – ливарних форм, що говорить про розвинуте виробництво у той час. Але ми не можемо назвати це поселенням: там йдуть виходи граніту на поверхню, і навряд чи люди змогли б там довго жити", – розповів археолог.

Археологічна експедиція в Токівському триватиме до середини липня.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.