Зеленський не проти, щоб харківський проспект носив ім'я Маршала Жукова

Президент Володимир Зеленський вважає, що питання перейменування вулиць має йти еволюційним шляхом, а вирішувати як назвати ту чи іншу вулицю має місцева громада.

Про це Зеленський розповів в інтерв'ю для програми "VIP з Наталією Мосейчук", повідомляє Українська правда.

 

"Не робити з усього цього (різних героїв – ред.) політичне питання. Не робити великі висновки саме зараз. Це еволюційний процес. Всі імена, які залишаться в історії, вони залишаться, якісь імена будуть точно стерті.

Я вважаю, що це рішення місцеве (щодо перейменування проспекту Жукова – ред.). Молоде покоління Харкова вже не пам'ятає, що пов'язано із Жуковим: де там позитив, і де там негатив. Для людей зрілих, дорослих, бабусь він був маршал перемоги. Ну хай буде там ця вулиця. Пройде час".

Зеленський каже, що децентралізація полягає не лише у збільшені місцевих бюджетів, а й в тому, щоб надати місцевій громаді можливість вибору, зокрема й щодо того, іменами яких людей називати вулиці.


Нагадуємо, що Харківський окружний адмінсуд скасував розпорядження голови ОДА про перейменування проспекту Маршала Жукова в честь правозахисника Петра Григоренка.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.