Проспект Жукова: міськрада виграла суд проти облдержадміністрації

Харківський окружний адміністративний суд задовольнив позов Харківської міськради, яка просила скасувати розпорядження голови Харківської облдержадміністрації від 2016 року в частині перейменування проспекту Маршала Жукова на Петра Григоренка.

16 червня суддя Андрій Зінченко оголосив резолютивну частину рішення у справі, повідомляє кореспондент Суспільного.

 

"Суд вирішив: адміністративний позов Харківської міської ради до голови Харківської обласної державної адміністрації [...] — задовольнити. Визнати протиправним та нечинним окреме положення нормативно-правового акту — розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 17.05.2016 №181 "Про перейменування об'єктів топоніміки м. Харкова", а саме пункт 21 додатку до розпорядження, який містить назву об'єкта топоніміки "Маршала Жукова просп.", — оголосив суддя.

Відповідач — Харківська облдержадміністрація — оскаржуватиме рішення, сказала Суспільному представниця ОДА Надія Скубак.

16 червня суд завершив вивчати матеріали справи та перейшов до дебатів. Міськрада просила скасувати пункт розпорядження щодо перейменування проспекту Григоренка. Юристи міськради вказували на те, що радянський маршал "брав участь у визволенні Харкова від нацистських окупантів", а Петро Григоренко "лише навчався".

Представниця обласної адміністрації проти задоволення позову заперечувала.

Перед засіданням біля суду протестували противники проспекту Жукова.


Нагадуємо, що Мерія оскаржувала пункт розпорядження 2016 року, яким тодішній голова Харківської облдержадміністрації Ігор Райнін перейменував 62 об'єкти, в тому числі проспект Маршала Жукова. Депутат Харківської міської ради Дмитро Булах висловлював думку, що оскарження окремого пункту також ставить під загрозу декомунізацію у Харкові загалом.

У суді за іншим позовом — низки політичних сил до Харківської міської ради — 10 червня окружний адмінсуд визнав незаконним рішення міськради про перейменування проспекту Григоренка на Жукова.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.