Проспект Жукова: міськрада виграла суд проти облдержадміністрації

Харківський окружний адміністративний суд задовольнив позов Харківської міськради, яка просила скасувати розпорядження голови Харківської облдержадміністрації від 2016 року в частині перейменування проспекту Маршала Жукова на Петра Григоренка.

16 червня суддя Андрій Зінченко оголосив резолютивну частину рішення у справі, повідомляє кореспондент Суспільного.

 

"Суд вирішив: адміністративний позов Харківської міської ради до голови Харківської обласної державної адміністрації [...] — задовольнити. Визнати протиправним та нечинним окреме положення нормативно-правового акту — розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 17.05.2016 №181 "Про перейменування об'єктів топоніміки м. Харкова", а саме пункт 21 додатку до розпорядження, який містить назву об'єкта топоніміки "Маршала Жукова просп.", — оголосив суддя.

Відповідач — Харківська облдержадміністрація — оскаржуватиме рішення, сказала Суспільному представниця ОДА Надія Скубак.

16 червня суд завершив вивчати матеріали справи та перейшов до дебатів. Міськрада просила скасувати пункт розпорядження щодо перейменування проспекту Григоренка. Юристи міськради вказували на те, що радянський маршал "брав участь у визволенні Харкова від нацистських окупантів", а Петро Григоренко "лише навчався".

Представниця обласної адміністрації проти задоволення позову заперечувала.

Перед засіданням біля суду протестували противники проспекту Жукова.


Нагадуємо, що Мерія оскаржувала пункт розпорядження 2016 року, яким тодішній голова Харківської облдержадміністрації Ігор Райнін перейменував 62 об'єкти, в тому числі проспект Маршала Жукова. Депутат Харківської міської ради Дмитро Булах висловлював думку, що оскарження окремого пункту також ставить під загрозу декомунізацію у Харкові загалом.

У суді за іншим позовом — низки політичних сил до Харківської міської ради — 10 червня окружний адмінсуд визнав незаконним рішення міськради про перейменування проспекту Григоренка на Жукова.

Скаутське братерство Литви та України

На початку ХХ століття уся Литва і значна частина України перебувала під кількасотлітньою російською окупацію. Українцям, до певної міри, пощастило більше, бо частина українських земель входила також і до складу Австро-Угорської імперії, під більш демократичною владою, керованою з Відня австрійським імператором (цісарем). Саме тому український скавтинг зміг організуватись у 1911 році

Капітуляція Петра І, пенсія Кримському хану і боротьба за незалежність України

В 1700 році московити мали обрати нового патріарха. Замість цього Петро І відміняє патріархат і планує стати найвищим цивільним і релігійним лідером країни. Він оголошує себе рятівником християнського світу від ворогів Господа в Османській імперії. Вимагає передати йому ключі від Храму Гробу Господнього та інших святих місць в Єрусалимі. Коли йому це не вдається — він вирішує захопити Константинополь, щоб привласнити місто з витоками православ‘я, підкорити Візантійську імперію і отримати статус «Третього Риму». Мріє отримати титул імператора і бути похованим у Софійському соборі в Константинополі

Ватикан, витоки східної політики та війна в Україні

Католицька Церква свідомо визначила Східну політику, маючи дві можливості: або гостро протиставитися комунізму і «героїчно загинути» на тих землях, або «в динамічно змінній ситуації у світі шукати більш ефективних шляхів, які б привели до кінцевої перемоги»

Балканська скалка Гітлера

Готуючись до нападу на Радянський Союз, Гітлер розраховував убезпечити свої фланги в Південно-Східній Європі шляхом захоплення всього Балканського півострову. З погляду на те, що італійські союзники приносили Гітлеру більше проблем, ніж користі, Німеччина вимушена була допомагати «вступитися» за Муссоліні в Греції, оскільки зрив операції «Барбаросса» був цілком вірогідним. У березні 1941 року на основі договору про вступ Болгарії до «Пакту Трьох держав» на її територію вводяться гітлерівські частини, котрі розпочинають просування безпосередньо до грецького кордону