На Луганщині на розкопках кургану знайшли вівтар для жертвоприношень

Студенти Луганського і Донецького вишів розпочали у Сватівському районі Луганщини розкопки кургану доби бронзи.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це йому повідомив керівник групи, професор Східноукраїнського національного університету (СНУ) імені В. Даля Юрій Бровендер.

 

"Курган належить до епохи бронзи, але в ньому також присутні так звані впускні захоронення пізніших часів, зокрема скіфське 5 – 4 століть до Р.Х. На це вказує бронзовий наконечник стріли відповідного типу, а в самому насипу було знайдено кам'яне блюдо – вівтар, на якому скіфи приносили жертви", - розповів Бровендер.

Курган – доволі велика похоронна споруда висотою три метри і близько півсотні метрів у діаметрі. Найнижче захоронення – на глибині чотири метри, яке датується близько чотирьох тисяч років.

Загалом археологи сподіваються виявити в курганному комплексі до 15 захоронень різних епох із належними кожній епосі артефактами.

Разом з викладачами та студентами СНУ на розкопках працюють представники Горлівського інституту іноземних мов, який після окупації рідного міста базується в Бахмуті. Якщо Юрій Бровендер щороку вивозить свої студентів у археологічні експедиції, для горлівчан це перша така за сім останніх років.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.