Науковці знайшли рештки найдавнішої гібридної тварини

Жителі стародавньої Месопотамії 4500 років тому, задовго до появи коней, використовували гібридів віслюка та сирійського кулана – тварин під назвою кунга.

Про це йдеться у дослідженні науковців із Франції, США та Німеччини, передає The New York Times.

 
Фото:Glenn Schwartz/John Hopkins University

Археологи і раніше припускали, що ці тварини, рештки яких іноді виявляли в багатих похованнях, були результатом схрещування, та доказів цього було недостатньо.

Однак нещодавно група вчених опублікувала результати дослідження, під час якого вивчалася ДНК стародавніх тварин.

Фахівці секвенували геном кунга з багатого поховального комплексу в Сирії під назвою Умм-ель-Марра, віслюків, рештки яких виявлено у храмовому комплексі Гебеклі-Тепе, яким близько 11 тисяч років, та двох останніх тварин цього виду із зоопарку у Відні.

 
Фото: Peter Barritt/Alamy

На основі порівняння геномів науковці з'ясували, що кунга виведений унаслідок схрещування самиці віслюка (Equus Africanus asinus) та самця сирійського кулана (Equus hemionus hemippus).

Кунга є першим відомим прикладом виведеного людиною гібриду двох видів тварин, селекція якого виходить далеко за межі традиційних процесів одомашнення тварин, йдеться у матеріалі.

Єва-Марія Гейгл, фахівець з давніх геномів із Паризького університету й одна із вчених, які проводили дослідження, зазначила, що це є прикладом "ранньої біоінженерії", яка розвинулася у щось на кшталт давньої біотехнологічної індустрії.

Як і мули, які є гібридами коня й віслюка, кунга були безплідними. Вони вирізнялися досить агресивною поведінкою та неслухняністю і були предметом розкоші через високу вартість. Їх використовували під час битв і для військових церемоній. Це тривало щонайменше 500 років.

До цього дослідження найстарішим відомим гібридом був мул, знайдений під час розкопок у Туреччині. Вважається, що він жив 3 000 років тому.

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.