У Києві перейменують низку вулиць: список нових назв

Комісія з питань найменувань Київської міської державної адміністрації ухвалила рішення про присвоєння скверу на розі Андріївського узвозу та Боричевого Току імені відомого оперного співака, Героя України, який загинув у боях на Донбасі, Василя Сліпака. Також у столиці буде перейменовано низку вулиць та провулків.

Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда під час засідання комісії, передає РБК-Україна.

 

"Присвоєння скверу імені цієї видатної людини, фактично, формальність, оскільки громада міста давно висловилася про бажання створення цього скверу. Він вже став одним із центрів культурно-мистецького життя столиці, де свої кращі твори презентують українські артисти", - зазначила Марина Хонда.


Комісія присвоїла назви нові назви одній вулиці та двом площам:

-         проїзду від вулиці Професора Підвисоцького до житлового комплексу "Новопечерські Липки" у Печерському районі назву "вулиця Миколи Костомарова";

-         безіменній площі на перетині вулиць Леоніда Первомайського та Мечникова у Печерському районі назви "Кловська площа";

-         безіменній площі на перетині проспекту Відрадного та вулиці Героїв Севастополя у Солом'янському районі назви "площа Відрадна".


Члени комісії також підтримали перейменування низки вулиць та провулків:

-         перейменування вулиці Академіка Кржижановського у Святошинському районі на вулицю Омеляна Пріцака;

-         перейменування провулку Бабушкіна у Шевченківському районі на провулок Сеньківський;

-         перейменування вулиці Кайсарова у Голосіївському та Солом'янському районах на вулицю Холодноярську;

-         перейменування вулиці Крайньої у Деснянському районі на вулицю Осипа Мандельштама;

-         перейменування вулиці Радгосп "Совки" у Солом'янському районі на вулицю Пронівську;

-         перейменування провулку Радищева у Солом'янському районі на провулок Юрія Матущака;

-         перейменування вулиці Саратовської у Шевченківському районі на бульвар Павла Вірського;

-         перейменування вулиці Павла Вірського у Деснянському районі на вулицю Анатолія Авдієвського;

-         перейменування провулку Валентини Терешкової 2-го у Дарницькому районі на провулок Христини Алчевської.


Окрім цього, комісія КМДА підтримала присвоєння дитячій школі мистецтв № 5 Оболонського району імені видатного українського хормейстера та диригента, Героя України, народного артиста України, професора Льва Миколайовича Венедиктова. А школі № 29 І-ІІІ ступенів Оболонського району м. Києва імені видатного полководця, військового діяча, останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.