У Києві перейменують низку вулиць: список нових назв

Комісія з питань найменувань Київської міської державної адміністрації ухвалила рішення про присвоєння скверу на розі Андріївського узвозу та Боричевого Току імені відомого оперного співака, Героя України, який загинув у боях на Донбасі, Василя Сліпака. Також у столиці буде перейменовано низку вулиць та провулків.

Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда під час засідання комісії, передає РБК-Україна.

 

"Присвоєння скверу імені цієї видатної людини, фактично, формальність, оскільки громада міста давно висловилася про бажання створення цього скверу. Він вже став одним із центрів культурно-мистецького життя столиці, де свої кращі твори презентують українські артисти", - зазначила Марина Хонда.


Комісія присвоїла назви нові назви одній вулиці та двом площам:

-         проїзду від вулиці Професора Підвисоцького до житлового комплексу "Новопечерські Липки" у Печерському районі назву "вулиця Миколи Костомарова";

-         безіменній площі на перетині вулиць Леоніда Первомайського та Мечникова у Печерському районі назви "Кловська площа";

-         безіменній площі на перетині проспекту Відрадного та вулиці Героїв Севастополя у Солом'янському районі назви "площа Відрадна".


Члени комісії також підтримали перейменування низки вулиць та провулків:

-         перейменування вулиці Академіка Кржижановського у Святошинському районі на вулицю Омеляна Пріцака;

-         перейменування провулку Бабушкіна у Шевченківському районі на провулок Сеньківський;

-         перейменування вулиці Кайсарова у Голосіївському та Солом'янському районах на вулицю Холодноярську;

-         перейменування вулиці Крайньої у Деснянському районі на вулицю Осипа Мандельштама;

-         перейменування вулиці Радгосп "Совки" у Солом'янському районі на вулицю Пронівську;

-         перейменування провулку Радищева у Солом'янському районі на провулок Юрія Матущака;

-         перейменування вулиці Саратовської у Шевченківському районі на бульвар Павла Вірського;

-         перейменування вулиці Павла Вірського у Деснянському районі на вулицю Анатолія Авдієвського;

-         перейменування провулку Валентини Терешкової 2-го у Дарницькому районі на провулок Христини Алчевської.


Окрім цього, комісія КМДА підтримала присвоєння дитячій школі мистецтв № 5 Оболонського району імені видатного українського хормейстера та диригента, Героя України, народного артиста України, професора Льва Миколайовича Венедиктова. А школі № 29 І-ІІІ ступенів Оболонського району м. Києва імені видатного полководця, військового діяча, останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.