АНОНС: онлайн-лекція «Євген Коновалець: маловідомі факти військово-політичної діяльності»

До 130-річчя з дня народження Євгена Коновальця – полковника Армії УНР, командира корпусу Січових Стрільців, команданта УВО, першого голови ОУН 10 червня 2021 року відбудеться онлайн-лекція історика Івана Хоми «Євген Коновалець: маловідомі факти військово-політичної діяльності»

 
10 червня 2021 року відбудеться онлайн-лекція історика Івана Хоми "Євген Коновалець: маловідомі факти військово-політичної діяльності". Лекція транслюватиметься на офіційному YouTube-каналі Українського інституту національної пам'яті↩

Початок – об 11:00.

Постать Євгена Коновальця є виключною в історії України періоду Української революції 1917-1921 років та міжвоєнного періоду. У неповних 30 років він очолив найбоєздатнішу військову частину української армії – формацію Січових Стрільців, а згодом створив потужний національно-визвольний рух за українську державність.

Під час лекції буде проаналізовано останні місяці служби Євгена Коновальця в Армії УНР, пошуки ним шляхів об'єднання українських еміграційних сил.

А також ви дізнаєтеся про:

• спроби советських спецлужб завербувати Коновальця;

• маловідомі сторінки створення УВО та Євген Коновалець;

• місто Львів у житті Коновальця.

Про автора: Іван Хома – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії, музеєзнавства і культурної спадщини Національного університету "Львівська політехніка".

Наукові інтереси: військово-політичні процеси в Україні періоду Української революції 1917-1921 років. Автор книг "Січові Стрільці: Створення, військово-політична діяльність та збройна боротьба Січових Стрільців у 1917-1919 рр", "Євген Коновалець" тощо.

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну