Штучний інтелект відновив втрачені частини картини Рембрандта

Штучний інтелект зміг відновити давно втрачені частини картини знаменитого нідерландського художника XVII століття Рембрандта «Нічна варта».

Про це повідомляє BBC.

 
фото: RIJKSMUSEUM/REINIER GERRITSEN

Справа в тім, що ще 300 років тому цю картину обрізали з усіх боків, щоби помістити у новій залі мерії Амстердама.

Тож аби поціновувачі мистецтва знову змогли побачити повну картину, штучний інтелект обробив всю наявну про неї інформацію. Йому надали відсканований оригінал високої роздільної здатності, а також намальовану Геррітом Лунденсом копію "Нічної варти", яка виставляється в Лондонській художній галереї.

І програмі поступово вдалося відновити кольори та деталі, які, імовірно, були використані в оригінальній роботі.

 
фото: RIJKSMUSEUM/REINIER GERRITSEN

"Тепер ми раптом зрозуміли, як Рембрандт – майже як танцювальний керівник чи виконавець – намагається перехопити наш погляд і рухати ним крізь композицію, до її центральної частини, де зображені капітан з лейтенантом", – зазначив керівник відділу живопису та скульптури Державного музею Амстердама Пітер Рулофс.

У підсумку відновлені частини картини надрукували та встановили обабіч оригінальної роботи. Впродовж трьох місяців доповнене полотно можна буде побачити в Державному музеї в Амстердамі. Також вони доступні для перегляду онлайн.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.