Штучний інтелект відновив втрачені частини картини Рембрандта

Штучний інтелект зміг відновити давно втрачені частини картини знаменитого нідерландського художника XVII століття Рембрандта «Нічна варта».

Про це повідомляє BBC.

 
фото: RIJKSMUSEUM/REINIER GERRITSEN

Справа в тім, що ще 300 років тому цю картину обрізали з усіх боків, щоби помістити у новій залі мерії Амстердама.

Тож аби поціновувачі мистецтва знову змогли побачити повну картину, штучний інтелект обробив всю наявну про неї інформацію. Йому надали відсканований оригінал високої роздільної здатності, а також намальовану Геррітом Лунденсом копію "Нічної варти", яка виставляється в Лондонській художній галереї.

І програмі поступово вдалося відновити кольори та деталі, які, імовірно, були використані в оригінальній роботі.

 
фото: RIJKSMUSEUM/REINIER GERRITSEN

"Тепер ми раптом зрозуміли, як Рембрандт – майже як танцювальний керівник чи виконавець – намагається перехопити наш погляд і рухати ним крізь композицію, до її центральної частини, де зображені капітан з лейтенантом", – зазначив керівник відділу живопису та скульптури Державного музею Амстердама Пітер Рулофс.

У підсумку відновлені частини картини надрукували та встановили обабіч оригінальної роботи. Впродовж трьох місяців доповнене полотно можна буде побачити в Державному музеї в Амстердамі. Також вони доступні для перегляду онлайн.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.