ЮНЕСКО виключило Венецію з переліку пам’яток під загрозою

ЮНЕСКО вирішила не зараховувати Венецію до переліку пам’яток під загрозою зникнення після рішення місцевої влади заборонити вхід до історичного центру великим круїзним лайнерам

Як передає Укрінформ, про це повідомляє агенція DPA.

 

Раніше побоювання ЮНЕСКО були пов'язані з впливом на історичну частину міста туризму, зокрема круїзної індустрії, та запланованих інфраструктурних проєктів.

Міністр культури Італії Даріо Франческіні привітав це рішення, але висловив сподівання, що міжнародна увага до Венеції збережеться.

У березні Венеція оголосила про заборону входження до міста великих суден, включаючи круїзні судна та морські лайнери, у зв'язку із занепокоєнням мешканців міста через забруднення води та підводну ерозію основи міста.

Заборона набуде чинності лише після побудови нових терміналів, що дозволять прокладати нові круїзні маршрути навколо центру міста.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.