Українці Росії вшанують пам'ять розстріляних в урочищі Сандармох

Українці Росії 5 серпня вшанують біля Козацького Хреста пам'ять розстріляних в урочищі Сандармох жертв сталінських репресій.

Про це у Фейсбуці повідомила голова української організації в Карелії "Калина" Лариса Скрипникова.

 

"Нагадую, що через тиждень 5 серпня, святий для нас усіх день. Наші рідні, наші невинно убієнні сини та дочки України чекають на нас біля нашого величного Козацького Хреста в урочищі Сандармох.

Ми, не дивлячись на всі негаразди і перешкоди, приїдемо, щоб згадати всіх страчених поіменно, помолимося за їх душі, пов'яжемо нові рушники, поставимо горшки з чорнобривцями, покладемо вінок", – написала вона.

За словами Скрипникової, вона вже багато років заздалегідь мала листи від багатьох друзів, їх зачитували біля Хреста, і це було надзвичайно зворушливо й урочисто. На сьогодні надійшло тільки два листи: від пані Людмили Мельник і голови латвійського Товариства підтримки України Тетяни Лазди.

Активістка наголосила, що буде вдячна і за листи співчуття від усіх. Можна написати або в особистий профіль на Фейсбуці або на електронну пошту lariskrip@gmail.com.

"Отже вірю, що не тільки ми, хто приїде 5 серпня до Козацького Хреста, буде молитися за Упокой душ невинно убієнних синів та дочок України, а і Ви всі, хто подумки з нами, а Ваші слова пролунають в цей час в страшному та Святому урочищі Сандармох, за тих, хто невинними згинув за Україну, кого куля скосила сліпа", – додала Скрипникова.

Зауважимо, що Козацький хрест "Убієнним синам України" – це пам'ятник на меморіалі "Сандармох" у Медвеж'єгорському районі Республіки Карелії РФ.

Він установлений на колишньому розстрільному полігоні, на місці виконання смертних вироків жертвам більшовицького терору. У 1930-х роках в урочищі Сандармох проводилися масові розстріли людей, у тому числі страчено впродовж 5 діб (27 жовтня та 1–4 листопада 1937 року) великий тюремний етап Соловків – 1111 в'язнів.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.