Українці Росії вшанують пам'ять розстріляних в урочищі Сандармох

Українці Росії 5 серпня вшанують біля Козацького Хреста пам'ять розстріляних в урочищі Сандармох жертв сталінських репресій.

Про це у Фейсбуці повідомила голова української організації в Карелії "Калина" Лариса Скрипникова.

 

"Нагадую, що через тиждень 5 серпня, святий для нас усіх день. Наші рідні, наші невинно убієнні сини та дочки України чекають на нас біля нашого величного Козацького Хреста в урочищі Сандармох.

Ми, не дивлячись на всі негаразди і перешкоди, приїдемо, щоб згадати всіх страчених поіменно, помолимося за їх душі, пов'яжемо нові рушники, поставимо горшки з чорнобривцями, покладемо вінок", – написала вона.

За словами Скрипникової, вона вже багато років заздалегідь мала листи від багатьох друзів, їх зачитували біля Хреста, і це було надзвичайно зворушливо й урочисто. На сьогодні надійшло тільки два листи: від пані Людмили Мельник і голови латвійського Товариства підтримки України Тетяни Лазди.

Активістка наголосила, що буде вдячна і за листи співчуття від усіх. Можна написати або в особистий профіль на Фейсбуці або на електронну пошту lariskrip@gmail.com.

"Отже вірю, що не тільки ми, хто приїде 5 серпня до Козацького Хреста, буде молитися за Упокой душ невинно убієнних синів та дочок України, а і Ви всі, хто подумки з нами, а Ваші слова пролунають в цей час в страшному та Святому урочищі Сандармох, за тих, хто невинними згинув за Україну, кого куля скосила сліпа", – додала Скрипникова.

Зауважимо, що Козацький хрест "Убієнним синам України" – це пам'ятник на меморіалі "Сандармох" у Медвеж'єгорському районі Республіки Карелії РФ.

Він установлений на колишньому розстрільному полігоні, на місці виконання смертних вироків жертвам більшовицького терору. У 1930-х роках в урочищі Сандармох проводилися масові розстріли людей, у тому числі страчено впродовж 5 діб (27 жовтня та 1–4 листопада 1937 року) великий тюремний етап Соловків – 1111 в'язнів.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.