Російський суд збільшив термін ув'язнення історику Дмітрієву

Петрозаводський міський суд (Росія) збільшив термін позбавлення волі голові карельського "Меморіалу", історику, досліднику сталінських репресій Юрію Дмитрієву до 15 років, повністю задовольнивши вимогу прокуратури

Весь судовий процес відбувався у закритому режимі.

 

Дослідника Великого терору, який виявив місця поховання тисяч жертв сталінських політичних репресій у Сандармосі та Червоному Бору, судять із 2018 року. Спочатку його звинуватили у насильницьких діях сексуального характеру, виготовленні порнографії, розпусних діях щодо неповнолітньої та незаконному зберіганні зброї.

На комп'ютері Дмітрієва виявили дев'ять фотографій його прийомної дочки, зроблених у віці 3, 5 та 6 років, на яких видно геніталії дитини. Дмитрієв говорить, що п'ять із дев'яти фотографій робив для лікарів, ще чотири - у відповідь на прохання дівчинки сфотографувати засмагу, коли сім'я повернулася з відпочинку.

У квітні 2018 року Петрозаводський міський суд засудив Дмитрієва на 2,5 роки обмеження волі за незаконне зберігання зброї - під час обшуку у нього було виявлено частини мисливської рушниці. Але, за звинуваченням у виготовленні дитячої порнографії був виправданий.

У ході повторного процесу Петрозаводський міський суд 22 липня 2020 року засудив Дмитрієва до трьох років і шести місяців позбавлення волі за насильницькі дії сексуального характеру щодо прийомної доньки.

У вересні 2020 року Верховний суд Карелії збільшив термін історику майже вчетверо - з 3,5 до 13 років ув'язнення.

Тепер термін збільшено до 15 років. Російський "Меморіал" вважає справу проти Дмитрієва сфабрикованою.






Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".