Російський суд збільшив термін ув'язнення історику Дмітрієву

Петрозаводський міський суд (Росія) збільшив термін позбавлення волі голові карельського "Меморіалу", історику, досліднику сталінських репресій Юрію Дмитрієву до 15 років, повністю задовольнивши вимогу прокуратури

Весь судовий процес відбувався у закритому режимі.

 

Дослідника Великого терору, який виявив місця поховання тисяч жертв сталінських політичних репресій у Сандармосі та Червоному Бору, судять із 2018 року. Спочатку його звинуватили у насильницьких діях сексуального характеру, виготовленні порнографії, розпусних діях щодо неповнолітньої та незаконному зберіганні зброї.

На комп'ютері Дмітрієва виявили дев'ять фотографій його прийомної дочки, зроблених у віці 3, 5 та 6 років, на яких видно геніталії дитини. Дмитрієв говорить, що п'ять із дев'яти фотографій робив для лікарів, ще чотири - у відповідь на прохання дівчинки сфотографувати засмагу, коли сім'я повернулася з відпочинку.

У квітні 2018 року Петрозаводський міський суд засудив Дмитрієва на 2,5 роки обмеження волі за незаконне зберігання зброї - під час обшуку у нього було виявлено частини мисливської рушниці. Але, за звинуваченням у виготовленні дитячої порнографії був виправданий.

У ході повторного процесу Петрозаводський міський суд 22 липня 2020 року засудив Дмитрієва до трьох років і шести місяців позбавлення волі за насильницькі дії сексуального характеру щодо прийомної доньки.

У вересні 2020 року Верховний суд Карелії збільшив термін історику майже вчетверо - з 3,5 до 13 років ув'язнення.

Тепер термін збільшено до 15 років. Російський "Меморіал" вважає справу проти Дмитрієва сфабрикованою.






Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.