Росіяни проводять незаконні розкопки в Сандармоху

Санкт-Петербурзьке товариство "Меморіал" направило до Генеральної прокуратури РФ відкритий лист із проханням дати оцінку розкопкам Російського військово-історичного товариства в урочищі Сандармох і перевірити їхню законність.

Російське військово-історичне товариство 12 серпня поновило розкопки на меморіальному кладовищі на урочище Сандармох у Республіці Карелія, повідомляє Газета.UA із посиланням на DW.

 
Фото: rtvi.com

У Спілці пошукових загонів Карелії розповіли, що експедиція намагається знайти похованих червоноармійців. Вони були в'язнями фінських концтаборів або загинули у боях проти фінів у Карелії у 1941-1944-х. Пошук поховань жертв масових репресій у Сандармоху не в пріоритеті.

"Репресії нас не стосуються, ми, якщо на масове поховання натрапимо, відразу зупинимося", - заявив голова Спілки пошукових загонів Карелії Олександр Осіев.

За даними "Меморіалу", Осієв раніше доводив неможливість поховання військовополонених у Сандармоху. Згідно з книгою Івана Чухина "Карелія-37", весь серпень і вересень 1937-го розстріли НКВД у районі Сандармоху проводились малими партіями, по 5-15 осіб.

Співробітники "Меморіалу" вказують на те, що метою розкопок є підтвердження гіпотези про те, що в Сандармоху лежать останки радянських військовополонених, розстріляних під час фінської окупації Карелії, а не жертв сталінських репресій. Нові розкопки вони називають актом вандалізму й осквернення могил, який карається законами Російської Федерації.

У Російському військово-історичному товаристві повідомили, що пошукова експедиція проходить за погодженням з Управлінням з охорони об'єктів культурної спадщини Республіки Карелія та за підтримки Міністерства оборони Російської Федерації. Завершитися вона має 21 серпня 2019-го.

Прес-служба товариства повідомила, що експедиція знайшла останки двох людей. За словами керівника Сергія Баринова, там виявили 2 гільзи іноземного виробництва. Від пістолета "Маузер" або "Браунінг".

У "Меморіалі" вказують, що в Сандормоху на даний момент немає ні заявлених у прес-релізі археологів, ні фінських істориків.

Як, водночас, повідомляє видання Fontanka.ru Російське військово-історичне товариство відновило дослідження в урочищі Сандармох після звернення Мінкульту Карелії. Відомство турбує завдання шкоди іміджу Росії, який нібито завдає загальноприйнята версія про поховання там репресованих.

Це випливає з листа від 14 серпня опублікованого в групі "справа Дмитрієва" у Facebook. У документі за підписом виконуючого обов'язки міністра культури Карелії Сергія Соловйова міститься прохання провести нові розкопки, щоб "встановити істину щодо спірних історичних питань".

"Товариством "Меморіал" озвучена ідея про поховання в урочищі Сандормох "жертв політичних репресій 1937-1938 років (т. зв." Соловецький етап "), яка за підтримки вітчизняних і закордонних зацікавлених сил стала парадигмою суспільної свідомості як в Росії, так і за кордоном. За їхніми оцінками в даному місці поховано до 9,5 тисяч осіб (що значно завищено) ", - пише Соловйов.

У листі сказано, що ця ідея активно використовується низкою країн в "деструктивних інформаційно-пропагандистських акціях", а "спекуляції навколо подій в урочищі завдають шкоди міжнародному іміджу Росії, закріплюють в суспільній свідомості громадян необґрунтоване почуття провини перед нібито репресованими представниками зарубіжних держав, дозволяють висувати необґрунтовані претензії до нашої держави і стають консолідуючим фактором антиурядових сил в Росії".

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.

Сергій Гірік: гасла УНР нагадували більшовицькі

Інтерв'ю з кандидатом історичних наук, вченим секретарем Української асоціації юдаїки Сергієм Гіріком