Росіяни проводять незаконні розкопки в Сандармоху

Санкт-Петербурзьке товариство "Меморіал" направило до Генеральної прокуратури РФ відкритий лист із проханням дати оцінку розкопкам Російського військово-історичного товариства в урочищі Сандармох і перевірити їхню законність.

Російське військово-історичне товариство 12 серпня поновило розкопки на меморіальному кладовищі на урочище Сандармох у Республіці Карелія, повідомляє Газета.UA із посиланням на DW.

 
Фото: rtvi.com

У Спілці пошукових загонів Карелії розповіли, що експедиція намагається знайти похованих червоноармійців. Вони були в'язнями фінських концтаборів або загинули у боях проти фінів у Карелії у 1941-1944-х. Пошук поховань жертв масових репресій у Сандармоху не в пріоритеті.

"Репресії нас не стосуються, ми, якщо на масове поховання натрапимо, відразу зупинимося", - заявив голова Спілки пошукових загонів Карелії Олександр Осіев.

За даними "Меморіалу", Осієв раніше доводив неможливість поховання військовополонених у Сандармоху. Згідно з книгою Івана Чухина "Карелія-37", весь серпень і вересень 1937-го розстріли НКВД у районі Сандармоху проводились малими партіями, по 5-15 осіб.

Співробітники "Меморіалу" вказують на те, що метою розкопок є підтвердження гіпотези про те, що в Сандармоху лежать останки радянських військовополонених, розстріляних під час фінської окупації Карелії, а не жертв сталінських репресій. Нові розкопки вони називають актом вандалізму й осквернення могил, який карається законами Російської Федерації.

У Російському військово-історичному товаристві повідомили, що пошукова експедиція проходить за погодженням з Управлінням з охорони об'єктів культурної спадщини Республіки Карелія та за підтримки Міністерства оборони Російської Федерації. Завершитися вона має 21 серпня 2019-го.

Прес-служба товариства повідомила, що експедиція знайшла останки двох людей. За словами керівника Сергія Баринова, там виявили 2 гільзи іноземного виробництва. Від пістолета "Маузер" або "Браунінг".

У "Меморіалі" вказують, що в Сандормоху на даний момент немає ні заявлених у прес-релізі археологів, ні фінських істориків.

Як, водночас, повідомляє видання Fontanka.ru Російське військово-історичне товариство відновило дослідження в урочищі Сандармох після звернення Мінкульту Карелії. Відомство турбує завдання шкоди іміджу Росії, який нібито завдає загальноприйнята версія про поховання там репресованих.

Це випливає з листа від 14 серпня опублікованого в групі "справа Дмитрієва" у Facebook. У документі за підписом виконуючого обов'язки міністра культури Карелії Сергія Соловйова міститься прохання провести нові розкопки, щоб "встановити істину щодо спірних історичних питань".

"Товариством "Меморіал" озвучена ідея про поховання в урочищі Сандормох "жертв політичних репресій 1937-1938 років (т. зв." Соловецький етап "), яка за підтримки вітчизняних і закордонних зацікавлених сил стала парадигмою суспільної свідомості як в Росії, так і за кордоном. За їхніми оцінками в даному місці поховано до 9,5 тисяч осіб (що значно завищено) ", - пише Соловйов.

У листі сказано, що ця ідея активно використовується низкою країн в "деструктивних інформаційно-пропагандистських акціях", а "спекуляції навколо подій в урочищі завдають шкоди міжнародному іміджу Росії, закріплюють в суспільній свідомості громадян необґрунтоване почуття провини перед нібито репресованими представниками зарубіжних держав, дозволяють висувати необґрунтовані претензії до нашої держави і стають консолідуючим фактором антиурядових сил в Росії".

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.