Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»

Щоденники Голодомору. «Дожди идут все время... А люди мрут своим чередом»

«На Украине вымирают целые деревни. Помню рассказывал мне в Харькове (Жутовская, 13) агроном. Он ездил в Полтавскую область заключать договора на посев бурака. Это было раннею весной. Въехали в деревню, мертвая тишина окутывала его. Заходил в хаты со своим спутником, видел мертвых, начавши разлагаться. В дет. яслях видел мертвих детей и няню».

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Анастасія Рінгіс: Емоційна ідея України. Розвиток між болем і любов’ю

Коли ми починаємо краще розуміти, хто ми такі. І чому ми саме такі.

«Таємний фронт» Володимира Мурського

Із завершенням Української революції боротьба за Українську незалежну державу не припинилася. Її продовжував Державний центр УНР в екзилі. В умовах еміграції змінилися форми і методи цієї боротьби. Тепер вона точилася не на полях відкритих військових баталій, а в дипломатичній площині та на «таємному фронті» протиборства спецслужб. У когорті бійців цього «таємного фронту» був і представник уряду УНР у Стамбулі Володимир Мурський.

АНОНС: Лекція Володимира В'ятровича "Таємниці архівів КҐБ"

Архіви КҐБ – це доказова база злочинів комуністичного тоталітарного режиму, матеріал для майбутнього міжнародного засудження комунізму. Про таємниці архівів СБУ і таємниці владних кабінетів йтиметься у відкритій лекції екс-голови Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича.

Таємна місія Ватикану і радянські спецслужби

У 1924 році ЦК РКП(б) приймає рішення звільнити з ув’язнення архієпископа Яна Цепляка, який на той час залишився єдиним римо-католицьким ієрархом в Радянському Союзі, та вислати його до Латвії. Одночасно із звільненням Цепляка, проходять масові арешти католицького духовенства. Шанси на відновлення католицької ієрархії в СРСР невеликі, однак не дивлячись на це, протягом 1925-1926 рр. Святий Престол продовжує вести переговори з радянською владою.

В Україні майже не залишилося засекречених документів часів СРСР – Держархів

Україна є лідером серед колишніх радянських республік у розсекречуванні документів часів СРСР, а її законодавство щодо цього є одним із найліберальніших.

У Росії суд не дозволив розкрити імена учасників сталінських "трійок" НКВД

У Москві суд відхилив позов історико-просвітницького товариства «Меморіал» до Генпрокуратури про розкриття імен учасників "трійок" НКВД.

Державний архів Волині виклав у мережу 215 розсекречених справ КҐБ

Архівом Волинської області оприлюднено 215 архівних кримінальних справ несудових органів за 1939-1953 роки з фонду 4666 "Комітет державної безпеки (КДБ) при Раді Міністрів УРСР у Волинській області, м. Луцьк, Волинська область"

Архів національної пам'яті презентував проєкт реконструкції. ФОТО

Open Space, лабораторії для оцифрування та сучасні архівосховища: яким буде найбільший архів репресивних органів СРСР?

АНОНС: На ЧАЕС презентують збірник документів «Чорнобильського досьє КҐБ»

УІНП запрошує журналістів на презентацію другої книги документів про катастрофу на Чорнобильській атомній електростанції та онлайн-тур зоною відчуження.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Роман Кирчів: «Як намагалися мене заарканити»

Склалося так, що з юних років я опинився у полі зору чи не найзловіснішого витвору більшовицької тоталітарної системи, її органів безпеки. Вони намагалися зробити мене своїм прислужником і за непокору переслідували та всіляко шкодили і пакостили мені.

«Люди бігли і голосили: «Навічно!» - спогади спецпоселенки з Полтавщини

Уже 45 років Ольга Янкевич, уродженка Луцька, мешкає на Семенівщині. Проте назавжди запам’ятала січень 1950-го, коли їй із родиною довелося надовго залишити Україну. Її, тоді 9-річну дівчинку, разом із старшою сестрою, мамою і бабусею, комуністична влада зарахувала до «ворогів народу» і виселила на спецпоселення до Сибіру.