Декомунізація триває: нарешті перейменують Голобородька

Двоє народних депутатів України ініціювали перейменування села Голобородька на Полтавщині. Андрій Клочко та Віталій Безгін пропонують повернути населеному пункту його початкову назву — Новоселівка

У пояснювальній записці нардепів до документа наголошується, що ініціативу перейменування села Голобородько погоджено Полтавською обласною та Пирятинськими міською та районними радами, щоб повернути населеному пункту його історичну назву й виконати вимоги декомунізаційного законодавства.

 

"Назва "Голобородька" однозначно підпадає під дію Закону України "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

За інформацією Українського інституту національної пам'яті (УІНП) як центрального органу виконавчої влади, після окупації УНР більшовицькою Росією село Новоселівка неподалік Пирятина перейменували в "Голобородько" на честь Івана Голобородька — злочинця, що встановлював радянську комуністичну владу на території України, керівника червоного партизанського загону у 1918 році, секретаря комсомольської організації Пирятинського повіту", — прокоментував регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.

Світоглядні орієнтири ОУН: приклад Ярослава Стецька

Історик Микола Гаєвой загинув на війні 27 серпня 2024 року. Він навчався в аспірантурі УКУ з історії. Для своєї дисертації обрав політичну біографію Ярослава Стецька. Фрагмент наукової роботи Микола надсилав редакції "Історичної правди". Публікуємо текст Миколи Гаєвого у пам'ять про полеглого Героя.