У Чехії відбудеться фотовиставка «Україна. 30 років свободи»

Посольством України в Чехії запросило на відкриття фотовиставки «Україна. 30 років свободи», присвяченій 30-й річниці незалежності України.

Про це повідомляється на сторінці події у Фейсбуці.

 

"На фотографіях, ретельно відібраних нами у співпраці з нашими партнерами, зафіксовані найважливіші віхи новітньої історії нашої країни. Вони нагадають моменти радості, гордості та перемог, але також смутку і втрат, які українці прожили за тридцять років з часу відновлення незалежності України, розкажуть про доленосні події, які згуртували наш народ і сформували нашу державу", – йдеться в повідомленні.

 

Виставка буде розміщена на пішохідній зоні вулиці На Пршікопі, поряд з будинками № 6 – 8 та виходом зі станції метра "Мустек".

Символічне відкриття відбудеться у суботу, 14 серпня, о 13.00. Виставка триватиме до 30 серпня.

У підготовці виставки були використані документальні фотографії агентств Укрінформ і ČTK, фотобанку ukraine.ua та проєкту Ukraїner, роботи українських фотографів Олександра Клименка та Олексія Фурмана, світлини з особистих архівів активістів Давіда Конечного, Ксенії Майзнерової, Зоряна Кіся та інших.

У Посольстві зауважили, що виставка підготовлена за підтримки мерії Праги та проводиться під патронатом мера міста Зденєка Гржіба.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.