Альбом унікальних світлин за 30 років незалежності презентували та виклали у вільний доступ

Фотоальбом «Незалежність. Найкращий час» / «Independence. Prime Time» Український інститут національної пам’яті та видавничий дім «Антиквар» презентували 26 січня в інформаційному агентстві «Укрінформ». Видавничий проєкт присвячений 30-річчю проголошення незалежності України

Більшість зі світлин, що увійшли до фотоальбому, опубліковані вперше. Його електронна версія вже є у вільному доступі.

 

Окремі фото з видання як виставковий проєкт наразі експонуються у приміщенні пресцентру "Укрінформу", а згодом з'являться у вікнах інформагентства.

На сторінках фотоальбому 30 років незалежності показані крізь об'єктив  фотокореспондентів  "Укрінформу". Фотоархів агентства – найбільший в країні, він налічує понад пів мільйона фото, тож саме там зберігається найповніший фотолітопис нашої новітньої державності.

"У нас була ідея створити візуальну історію незалежності для людини з будь-якою освітою та бекграундом. Щоб будь-хто міг погортати сторінки і зрозуміти, що таке незалежність, відчути її", – зазначив під час презентації голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

Презентований фотоальбом є не просто ілюстрованою історією України, а радше сфокусованим поглядом на шлях, пройдений країною за цей час, на сумні, радісні, хвилюючі та пам'ятні події, свідками й учасниками яких ми були. Кожному з п'яти розділів видання передує есе публіциста, письменника й театрального критика Віталія Жежери, яке допомагає відчути атмосферу й дух на нашому спільному шляху у 30 років завдовжки.

"У цій добірці закарбована пам'ять, – зауважив міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко. – Фотоальбом дає змогу зануритися в історію, яка була різною. Там, зокрема, відображена наша війна на Сході з росіянами. Завдяки цим фото кожен може заново відчути  події, які переживала країна упродовж 30 років. І, як на мене, дуже пасує назва "Найкращий час", тому що у незалежності поганих часів не буває".

Фотоальбом вийшов друком у видавничому домі "Антиквар". Його директорка Ганна Шерман розповіла, як відбувалася робота над проєктом, зокрема відбір фото. Презентацію повністю можна подивитися на ютуб-каналі  "Укрінформу".

Участь у події взяли дипломати і журналісти. Зокрема, дипломат, міністр закордонних справ у 2007–2009 роках Володимир Огризко, Надзвичайний та Повноважний Посол України з 2001 по 2005 рік Андрій Веселовський. Вони відзначили, що альбом є двомовним – українською та англійською мовами, й зауважили, що видання може бути корисним для дипломатичних місій України.

Електронна версія фотоальбому вже доступна для всіх на сайті Українського інституту національної  пам'яті.

Друковану версію інститут надаватиме у відповідь на обґрунтований запит. Інструкція, як надіслати такий запит.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.