У Варшаві вшанували пам’ять воїнів Армії УНР

На православному кладовищі у Варшаві українські пластуни, польські гарцежи, представники польських офіційних кіл, духовенства та громада разом вшанували пам'ять офіцерів і воїнів Армії Української Народної Республіки та запалили “Полум’я Братерства”.

Про це повідомили на офіційній Facebook-сторінці Посольства України в Польщі.

 

У дипустанові зазначили, що цей жест "єднає наші народи не лише навколо пам'яті про спільне минуле, але й у прагненні разом будувати спільне європейське майбутнє".

Пам'ять воїнів УНР, які боронили свободу України та Польщі від більшовиків, вшанували і президент Польщі Анджей Дуда та посол України в Польщі Андрій Дещиця.

"У переддень річниці Варшавської битви й українсько-польського братерства зброї мав честь спільно з Президентом Польщі Анджеєм Дудою вшанувати пам'ять воїнів Української Народної Республіки, похованих на православному цвинтарі у Варшаві", – написав Дещиця на своїй сторінці у Facebook.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.